
"Словаччина: партія Smer-SD екс-прем'єра Роберта Фіцо, який виступає за припинення підтримки України у конфлікті з РФ і взагалі позиції партії дуже часто збігаються з тезами Кремля, набрала на виборах 23,61% голосів. Партію і Фіцо вже привітав Орбан", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають
Патріоти України, та продовжує:
"Передвиборча заява Фіцо: «Коли Smer увійде до уряду, ми не надішлемо до України жодного патрону». Перша післявиборча заява Фіцо: "словаки мають більші проблеми, ніж допомога Україні", передає Reuters.
З 23,61% самостійно уряд, звісно, не сформувати. Але Smer цілком може утворити коаліцію з силами такого ж штибу, однак більш поміркованими. Проте орієнтованими на той же електорат: антиглобалістів, євроскептиків, антимігрантів, консервативний електорат старшого віку з невеликих міст.
По суті, ми бачимо не поодинокі сплески, а вияв загальноєвропейських сучасних тенденцій протистояння модерну і архаїки. Це не вдасться повністю списати на вплив Кремля і кремлівських грошей. Великий прошарок населення не найбагатших країн Європи почувається некомфортно в умовах нового світу. По цілому ЄС соціуми поділились на мешканців малих міст і мегаполісів, на молодших лібералів-глобалістів і старших консерваторів-антиглобалістів. І риторика опору ліво-лібералам – на жаль, так вийшло, що вона має багато спільного з риторикою Кремля. І більш того, через це вона часто автоматично стає антиукраїнською.
Отже, в Східній Європі помалу формується така собі «антиукраїнська дуга»: Угорщина, тепер Словаччина... Про Польщу поговоримо в цьому контексті за 2 тижні, коли минуть вибори. Але в будь-якому випадку, додаткові перепони. якщо не соратників Орбана в блокуванні підтримки України, ми отримаємо.
З іншого боку, все не аж так трагічно.
Перше: Словаччина вже віддала нам. що могла. Більше вона просто не має незалежно від позиції Фіцо.
Друге: транзит нам не перекриють за будь-яких обставин. На відміну від протекціонізму в питанні імпорту української продукції, транзит – питання глобальне і стратегічне.
Третє: не варто забувати, що передвиборча риторика – то одна справа, а післявиборча реальність і складна система стримувань і противаг – геть інша справа.
Четверте: повторю, партія Фіцо не отримала одноосібну владу, так чи інакше це буде коаліційний уряд. в якому мінімум частина учасників займатимуть значно сприятливішу для України позицію.
П’яте: Словаччина – все ж маленька країна, менше 5,5 млн населення (для порівняння, Угорщина – майже 10 млн, Польща – майже 38 млн). Відповідно, структури ЄС почуваються щодо Словаччини доволі впевнено, формулюючи достатньо жорсткі вимоги зокрема і в зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сфері. І так, Брюссель має більш ніж достатньо інструментів тиску на маленьку і небагату країну у важливих для себе питаннях, зокрема і захисту від Росії.
Але загалом тенденція все ж позначена: нам треба звикати до більшого національного егоїзму країн Європи. Треба більше працювати на дипломатичному фронті. Треба розуміти, що жодного простого рішення щодо врівноваження інтересів в європейському регіоні у нас ніколи не було і не буде.
І так: цілком можливо, що 2023-й рік ми згадуватимем як найуспішніший в плані міжнародної допомоги Україні – бо далі буде набагато складніше.
Треба виходити саме з таких очікувань, розробляючи стратегію на майбутнє. Бо суто теоретично вистояти передусім на власних можливостях з частковим зовнішнім сприянням, мабуть, можливо. Але для цього треба мати геть інакше функціонування політичної сфери, економічної, соціальної... Геть інакшу взаємодію з владою і з судовою системою.
І над цим треба працювати, а не сидіти в очікуванні шалених успіхів «ми ось-ось станемо членами ЄС/ НАТО». Реалії існування в ЄС нам дуже добре демонструють Польща, Угорщина, Румунія... Там вистачає свого підводного каміння і серйозних перепон розвитку.
Так що головний висновок по Словаччині: це однозначно не перемога, але і не зрада. І тим більше внутрішньополітична ситуація в Словаччині в жоден спосіб не спричинена діями чи позицією української влади.
А от загальний висновок звучить більш прикро: на нас чекають дуже важкі часи. Не тільки через можливе формування в ЄС антиукраїнської коаліції. Але і через виборчий рік в Америці. І в кількох країнах ЄС.
Тому фахівці і наполягали, що треба встигнути зробити максимум зараз. Бо далі буде якщо не гірше, то точно складніше.
--
І тут теж додам: це все одно не означає тотальної «зради»: навіть сенатор Маккартні після розтиражованих Кремлем анонсів «Україна лишиться без грошей» заявив, що виносив і буде виносити питання фінансування України в окремі правові акти. А не просто намагається припинити всіляке фінансування".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
9 травня за новим стилем (22 травня за старим) відзначають перенесення мощей Миколая Чудотворця. У народі це свято відоме як Миколай Весняний або Миколай Літній. За юліанським календарем сьогодні вшановують праведну Глафіру Амасійську. ***. На Миколая ...
У Кремлі готуються до чергового «параду Перемоги». І дуже нервуються через те, що Україна може зіпсувати святкування 80-річчя перемоги над нацистською Німеччиною.
. Після того як Київ не погодився на запропоноване Путіним в односторонньому порядку три...