Весь одеський "істеблішмент" ходив ворожити, заговорювати, ворогам шкодити, вибори вигравати, навіть "на любов" чаклувати, - Зоя Казанжи

"КМІС у квітні 2024 року оприлюднив таку соціологію: 43 відсотки українців вірять у тарологію, астрологію чи екстрасенсорні здібності. Майже половина, розумієте?! Жінки вірять більше. Але і чоловіки далеко не втекли — 49 відсотків проти 36", - пише журналістка та письменниця Зоя Казанжи на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"І це не лише старші жінки і чоловіки. Серед молоді таких — 26 відсотків. І достатньо тих, хто не бідує — 34 відсотка людей з високим рівнем доходу вірять у різноманітну хіромантію.

Зрозуміло, що погіршилося психічне здоров’я людей. Кризи, стреси, трагедії — війна. Люди шукають опори, де завгодно. І доступ до шахраїв і шарлатанів дуже спростився — один клік в телефоні чи на комп’ютері. Виворіт цифрового світу. Тепер в наших телефонах не лише онлайн казино, а і онлайн ворожіння і «борогодиці».

Я згадала, як колись, у 2000-х, попросила журналістку сходити до «відомої одеської ворожки» і написати репортаж. Ну і з ворожкою порозмовляти. Бо ця журналістка геніально могла комунікувати.

Вона ходила «на прийом» кілька разів, не зізнаючись, хто вона. І кожного разу поверталась з квадратними очима. І казала:

— Та я там весь одеський істеблішмент зустріла! Мерія, судді, бізнесмени, обладміністрація — мама дорога!

Той «істеблішмент» ходив ворожити, заговорювати, ворогам шкодити, вибори вигравати, навіть «на любов» чаклувати.

Ви ж пам’ятаєте, як не так вже й давно (але кілька років тому), викрили суддю, яка з допомогою ворожки ухвалювала судові рішення?

Ви знаєте, немає сенсу зараз говорити про те, що люди з'їхали з глузду. Люди не можуть впоратися, люди втрачають орієнтири, не мають підтримки, не розуміють, як впоратися з тим, що їхнє життя знищене. Навряд чи таврування щось змінить.

Ми маємо це знати — у непевні, складні, страшні часи завжди будуть подібні явища. І тут, як у випадку з «богородицею», треба однозначно рятувати дітей, втручатися правоохоронним органам, ювеналам. Бо діти не можуть себе захистити. І це точно не приватна справа родин. Тому що шкода може бути непоправною.

Якщо не поставитися до цього всього серйозно, то ми матимемо величезні масштаби не лише шахрайства, а і деструктивних дій, які завдадуть значну шкоду і вплинуть навіть на безпекову ситуацію".