Вторгнення росіян в Україну: Як змінювалася риторика офіційного Китаю (інфографіка)

Офіційні особи Китаю як на початку повномасштабної війни в Україні, так і через дев'ять місяців відмовляються називати речі своїми іменами. Проте країна не висловлює публічної підтримки РФ і виступає за повагу до суверенітету України. Як змінювалася риторика глави Китаю Сі Цзиньпіна та його чиновників, показали в інфографіці. У "Слово і діло" опублікували головні заяви китайців про війну. Патріоти України пропонують і вам із ними ознайомитися.

Так, Цзиньпін із квітня говорив про негативні наслідки війни для світової економіки. Він називав те, що відбувається в нашій країні, "кризою". У червні він підтвердив готовність допомогти завершити війну дипломатичним шляхом. У листопаді він видав, що необхідно врахувати "законні інтереси безпеки всіх сторін".

Чиновники Китаю були більш конкретними у заявах. Посол Китаю в Україні ще у квітні підтвердив, що його країна готова допомогти нашій економічній сфері.

Однак МЗС Китаю в цілому прийняло неоднозначну позицію. У лютому в перші дні вторгнення прессекретар МЗС Ван Веньбінь закликав поважати територіальну цілісність та суверенітет усіх країн. Його колега Хуа Чунін при цьому відмовилася назвати війною те, що відбувається в нашій країні.

У березні міністр закордонних справ Ван І зайшов ще далі і заявив про непорушну дружбу з РФ.

У квітні з новою заявою виступив Веньбінь. Він запропонував замислитись, чому Європа знову увійшла у фазу геополітичних конфліктів. Поки МЗС Китаю міркував над архітектурою безпеки у світі, в Україні від рук окупантів продовжували гинути люди.

У липні Ван І виступив зі звинуваченнями у бік США, нібито вони "розпалили кризу в Україні". Однак дії РФ він виправдовувати не став – сказав, що ніхто не може скористатися силою для захоплення чужих територій.

Також показовим було голосування Китаю щодо резолюцій Генасамблеї ООН щодо України. Пекін утримався від голосування за документи, які засуджували 2014 року анексію Криму, у березні 2022 року – вторгнення в Україну та у жовтні – анексію чотирьох українських областей. Китай голосував проти резолюції, яка зобов'язала РФ виплатити Україні репарації.

Риторика офіційного Пекіна показала, що публічно Китай завжди наполягає на дотриманні міжнародних правил, зокрема й з боку Росії. Однак на практиці він найчастіше стає лідером пропутинської коаліції у світі.