З архіву ПУ. Московський патріархат в Офісі президента. Як перший заступник голови ОП толерує "русский мир" і розповсюдження коронавірусу в Україні (відео)

вівторок, 18 травень 2021, 16:00

Коли головним лобістом РПЦ в Україні називають російсько-українського олігарха Новинського, наразі не зовсім так, є дані, що Московський патріархат має сильний вплив безпосередньо в офісі Зеленського, зазначають Патріоти України.

Журналіст Богдан Буткевич у травні 2020 року розповів про те, хто пролобіював певну індульгенцію для представників російської православної церкви в Україні, котра, нагадує жкрналіст, стала головним з головних розсадників коронавірусної хвороби. Отже, хто ж ця людина?

"Знайомтеся - Сергій Трофімов, перший заступник голови Офісу президента України Зеленського. Колишній виконавчий продюсер "Кварталу 95". У двогодинному інтерв'ю Дмитру Гордону знайшлося місце для реверансів у бік філії РПЦ в Україні і компліментів її керівнику Онуфрію. Останній, нагадаємо, з початком російської агресії називав бойовиків "одновірцями", відмовлявся вшанувати пам'ять загиблих українських воїнів, а Голодомор вважає "смиренням гордині".

Чим пояснюється небачена раніше медійна активність Трофімова? Як він готується очолити Офіс президента після можливого звільнення Андрія Єрмака? З яких причин вони конфліктують і що спільного у цих персонажів?"

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Народні прикмети на 22 липня. Чому працьовиті українки цього дня уникали повсякденної роботи

середа, 22 липень 2026, 7:09

22 липня за новим церковним календарем (4 серпня за старим) - день пам'яті святої рівноапостольної Марії Магдалини, однієї з дружин-мироносиць. У народі день отримав назву Марія Ягідниця. За старим календарним стилем - день пам'яті священномученика Пан...

Сім ризиків і п’ять завдань для Кабміну Корецького, - Богдан Данилишин

вівторок, 21 липень 2026, 21:02

Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.