Через найбільші банки світу пройшли $6,9 млрд російських грошей: FT розкрила схему

Тіньоова система транскордонних платежів A7, яку пов’язують із Кремлем, провела щонайменше $6,9 млрд через великі міжнародні банки, використовуючи компанії-прокладки та підроблені документи. Частина операцій могла стосуватися товарів військового призначення та закупівель для російських силових структур. Про це йдеться у розслідуванні Financial Times, передають Патріоти України.

Зокрема, лише на рахунки в Standard Chartered у Гонконзі з кінця 2024 року до серпня 2025-го надійшло близько $1,1 млрд від структур, пов’язаних з A7. Через DBS у Гонконзі пройшло $273 млн, клієнти Citigroup отримали $74 млн, а через Deutsche Bank — близько $18 млн.

У First Abu Dhabi Bank мережа A7 відкрила рахунки для 17 структур. Через них провели понад $1,8 млрд вихідних платежів. Пов’язані з мережею компанії також відкривали рахунки в JPMorgan Chase та DBS.

Як A7 обходила банківські перевірки

За даними FT, журналісти знайшли підтвердження платежів через близько 100 компаній-прокладок, пов’язаних з A7. Водночас документи вказують, що мережа могла використовувати щонайменше ще 100 таких структур.

Серед них, за даними розслідування, 61 компанія була зареєстрована в ОАЕ, 87 — у Гонконзі, 16 — у Киргизстані та 14 — в Індонезії. Трохи більше половини відстежених грошових потоків зрештою надходили на рахунки в китайських банках.

Для проходження банківського комплаєнсу A7, за даними FT, використовувала підроблені документи. У мережі була бібліотека з тисячами корпоративних печаток — як фальшивих, так і скопійованих із документів реальних компаній, які не знали про їх використання.

Працівникам також доручали змінювати митні коди товарів, які підпадали під санкції, на коди схожої продукції, що не була обмежена санкціями. Крім того, з документів прибирали ознаки російського походження, зокрема кирилицю.

Платіж за прилади нічного бачення замаскували під скло

В одному з випадків у лютому 2025 року через систему A7 проводився платіж на 3,6 млн юанів — приблизно $510 тисяч — за 500 приладів нічного бачення для російського клієнта.

Щоб провести операцію через банк, підготували документи, у яких ішлося про придбання загартованого скла. Співробітники навіть обговорювали можливість зазначити як товар взуття, однак зрештою залишили «скло», щоб опис відповідав попереднім платежам.

Банки почали закривати рахунки

У лютому 2025 року Standard Chartered запідозрив порушення, після чого рахунки одержувачів, пов’язаних із A7, були закриті.

Після цього мережа активніше почала проводити платежі через ОАЕ. У First Abu Dhabi Bank заявили Financial Times, що всі виявлені рахунки, пов’язані з A7, уже закриті.

Standard Chartered, Citigroup, JPMorgan та Deutsche Bank заявили про дотримання вимог щодо протидії відмиванню коштів.

A7 вже була відома як канал обходу санкцій

Про діяльність A7 повідомляли й раніше. У квітні видання «Проект» писало, що серед клієнтів системи були щонайменше 25 російських компаній, які перебували під санкціями США та ЄС. Серед них — п'ять виробників і постачальників бойових дронів.

У червні Open Source Centre повідомляв, що, попри публічний акцент A7 на криптовалютах, система значною мірою залежить від традиційного кореспондентського банкінгу, а також використовує компанії-прокладки та підроблені інвойси.

За даними OSC, до липня 2025 року через систему пройшли векселі приблизно на $25 млрд, а платежі надходили постачальникам у понад 80 юрисдикціях.

A7 також має публічну підтримку російської влади. У вересні 2025 року Ілан Шор та глава державного ПСБ Петро Фрадков представили систему Владіміру Путіну. Тоді Шор заявив, що за десять місяців роботи A7 провела операцій більш ніж на 7,5 трлн рублів.

У вересні 2026 року Путін і прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді також обговорювали з Фрадковим «російсько-індійську платіжну систему» біля стенда A7 у Нью-Делі.

A7 перебуває під санкціями Великої Британії, ЄС та США. Британія внесла компанію до санкційного списку у травні 2025 року. У липні обмеження запровадив Євросоюз, пов’язавши A7 зі спробами впливу на президентські вибори 2024 року в Молдові та референдум щодо вступу країни до ЄС.

У серпні санкції проти A7 запровадили США. Американська влада заявила, що компанія підтримувала підсанкційну криптобіржу Garantex. Одночасно обмеження застосували до її наступниці Grinex та низки пов’язаних структур.

Таким чином, розслідування Financial Times показує, що пов’язана з Росією система A7 використовувала традиційну міжнародну банківську інфраструктуру разом із мережею компаній-прокладок і фальсифікованими документами для проведення значних фінансових потоків попри санкційні обмеження.