"Закопали майже живцем, ледь-ледь дихав": Полонений окупант розповів, як вбив свого командира

У лавах ворожого війська все настільки "добре", що навіть солдати, які самі вирішили підписати контракт з "міністерством війни" Росії, воліють відправити на той світ своє командування. На це, зокрема, зважився один з військових підрозділу "Шторм Z". Йдеться про 45-річного Отришка Владіміра Вячеславовіча, який приперся в Україну з міста Котово, що у Волгоградській області Росії. Його днями взяли у полон Сили оборони України, повідомляють Патріоти України.

2 гранати для командування

Варто зазначити, що полонений на війну проти України відправився прямісінько з "не дуже віддалених місць", тобто з тюрми. На "родінє" його посадили на 14 років за вбивство, однак уже через 2 роки, у травні 2023-го, він вирішив підписати контракт з Міноборони Росії.

Ще раз відібрати життя собі подібних Владімір вирішив уже на передовій. Свій план щодо вбивства командування він втілив в одну із ночей. За словами окупанта, перед цим він поцупив дві гранати на місці збору. "Зібралися на завдання група розвідки та група закріплення їхати. Ну, їм там автомати, гранатомети, кулемети понадавали, гранати. Я вкрав дві гранати", - сказав полонений.

Після цього він вночі прокрався у штаб та закинув ці боєприпаси у трубу, після чого пішов далі спати. Однак виспатися йому так і не дали, адже на світанку усіх військових "підірвали" з ліжок.

Проте як не намагалися окупанти вияснити, хто причетний до перетворення командування на хороших росіян, зробити їм це так і не вдалося. Тож дійшли висновку, що загарбники просто-напросто понапивалися і самі себе підірвали.

Допекло свавілля командування

Також окупант поділився, чому вчергове вбив самих же росіян. За його словами усіх, хто не хотів брати до рук зброї, командир роти, його заступник та командири інших бригад нещадно били. Ба більше, були випадки не лише побиття, а й вбивства.

"Вбив людину (йдеться про командира – ред.), яка також не стала воювати проти України та проти своїх. Закопали майже живцем, ледь-ледь дихав", – сказав Владімір.

Перепадало й самому полоненому. За його словами, командир роти "Доцент" і заступник командира роти "Кєря" його з іншими росіянами не лише жорстоко побили, а й прив'язали до дерева на дві доби. При цьому давали лише кусень хліба, щоб "покарані" остаточно не вмерли з голоду.

Ба більше, такі "методи виховання" застосовувалися й до літніх чоловіків, яким було за 70. Тож військовополонений задоволений результатом своєї роботи. Як сам підкреслив Владімір Отришко, "поменше таких сволот буде".