Зеленський потрапив на той самий гачок, на який намагався упіймати Залужного до відставки, - Марина Данилюк-Ярмолаєва

"Американські демократи в унісон завдали подвійного удару. У той час, коли кандидатка у президенти Камала Гарріс повільно смажила на дебатах Дональда Трампа, державний секретар Ентоні Блінкен відвідав Київ. Аби врешті поговорити про далекобійну зброю і спитати у Зеленського, а де ж його стратегічний план?" - пише журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва у своїй колонці, передають Патріоти України, та продовжує:

"Компанію Блінкену у Києві склали очільник Пентагону Ллойд Остін та керівник британського МЗС Девід Леммі. Пікантна деталь – супроводжував делегацію посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. За іронією долі – на початку цього року саме Зеленський вимагав у нього план перемоги. Але тепер усе інакше.

Чого хочуть США? США хочуть отримати від президента Володимира Зеленського реалістичний план щодо завдання ударів по території Росії, перш ніж скасувати обмеження на використання західної зброї. Достеменно невідомо, чому команда президента так і не могла прописати план А і план Б, з огляду, що Зеленського не раз попереджали подумати – чи вистачить в України ресурсів для реалізації його формули про кордони 1991 року.

Останнім часом президент досить активно захищав публічно своїх людей в особі Андрія Єрмака та Олега Татарова, і паралельно продовжив сваритися з українськими журналістами. Тож команда політтехнологів Блінкена додала перцю, і надіслала сигнал Банковій, що її дещо втомили накиди бруду на громадських активістів та незалежну пресу. На закриту зустріч державний секретар запросив антикорупціонера Віталія Шабуніна, журналіста Юрія Бутусова та експертку з антикорупційного законодавства Світлану Мусіяку.

Є в цьому певний символізм — дружні до Банкової телеграм-канали щодня розказують про те, що це російські агенти на зарплаті Кремля, але фото з ними друга особа в США викладає на своїх сторінках.

Але повернемось до плану Зеленського і чому західні союзники вимагають його тут і зараз?

Видання WSJ у матеріалі перед візитом зазначило, що "Захід все ще підтримує довгострокову мету президента Володимира Зеленського — відновити контроль України над своєю територією, але деякі європейські дипломати кажуть, що Україні потрібно бути більш прагматичною у своїх цілях і стратегії у воєнний час, оскільки це, зокрема, могло б допомогти західним чиновникам відстоювати перед своїми виборцями необхідність надання зброї та допомоги країні".

Не секрет, що у низки наших біженців аборигени періодично запитують, а що там в Україні? Вже не стріляють. І ні, тут не варто винити європейців у байдужості, просто на третьому році повномасштабної війни тяжко втримати такий же градус уваги. А ще підтискають власні проблеми – мігрантів, соціальної захищеності та локальних економік.

Тож Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі, які прибули до Києва, обговорювали, серед іншого, й те, як найкраще визначити перемогу України.

Бо ж за даними WSJ, "переговори вказують на постійну напруженість між Києвом і Заходом у тому, аби узгодити бажання вивести російські війська з території України та військовою реальністю на місцях. Високопоставлені європейські чиновники кажуть, що Києву повідомили, що повна перемога України вимагатиме від Заходу підтримки на сотні мільярдів доларів, чого ні Вашингтон, ні Європа реально зробити не можуть".

Реалістичний план потрібен не лише для того аби Захід нарешті перестав боятися погроз Путіна та дав дозвіл на використання далекобійної зброї вглиб Росії. Він необхідний, в першу чергу, нам, аби українське суспільство не билось в істериці, коли умовний Шольц чи Джей Ді Венс – виходять в публічний простір і радять віддати трохи територій Росії, бо, мовляв, Путін теж не хоче воювати.

План перемоги Б потрібен самому Зеленському, бо очевидно, що з російськими питанням розбиратиметься не лише він, а й наступна влада. І ненависть Російської імперії до української ідентичності не вирішиться некрологом про Путіна.

Пан Зеленський сам активно перегрів очікування обіцянками дипломатичного примусу Росії до миру. Утім його команда мало говорить про реальні гарантії безпеки для підконтрольної частини, бо ж найменше чого хочеться, щоби Росія отримала зручні плацдарми для нового акту агресії. Бо ж далеко не все може вирішити просто демілітаризована зона і фортифікації, враховуючи як здібно РФ використовує КАБи. І як добре у них із віссю зла – разом з Іраном та Китаєм.

Авторитетна газета Bloomberg обережно написала, що рішення щодо послаблення Заходом обмежень на удари далекобійною зброєю по цілях на території РФ ймовірно не буде ухвалене до зустрічі світових лідерів на Генасамблеї ООН у США 24 вересня. Британський міністр Леммі підтвердив це, сказавши, що засідання ООН стане наступною можливістю обговорити ракети дальнього радіуса дії та подальшу підтримку України.

Судячи з усього, Зеленський потрапив на той самий гачок, на який намагався упіймати Залужного до відставки. Спочатку вимагав стратегію перемоги, далі розказував, що є план перемоги, але його нікому не покажуть. Аж ось виявилось, що у Зеленського самого просять план".