Зовнішньоекономічна вразливість України: індикатори, ризики та шляхи виходу

У 2025–2026 роках в економіці України посилюються зовнішні дисбаланси, пов'язані з дефіцитами зовнішньої торгівлі й нарощуванням боргових зобов'язань. Від кризи платіжного балансу і різкої девальвації гривні країну поки що втримує постійний приплив міжнародної фінансової допомоги. Однак звуження цього каналу в майбутньому при збереженні високих потреб в оборонному та енергетичному імпорті вимагатиме реальних зрушень у сфері національної експортної спроможності та залучення продуктивних інвестицій.

Традиційні індикатори зовнішньої вразливості дають можливість виявити проблемні сфери економічних відносин України із світом і сигналізують про ймовірність настання кризи платіжного балансу. До таких індикаторів відносять сальдо зовнішньої торгівлі і поточного рахунку, різні показники валового зовнішнього боргу і короткострокового боргу, відносні величини валютних резервів і міжнародної інвестиційної позиції, зміни реального ефективного обмінного курсу (РЕОК).

В інфографіці нижче наведено перелік основних індикаторів зовнішньої вразливості, їхні граничні значення та фактичні показники України до початку російського вторгнення 2014 року, до масового розгортання російських військ 2021-го та станом на кінець 2024 і 2025 років. Червоним кольором позначено сфери високої вразливості або джерела підвищених ризиків для стабільності платіжного балансу України.

ZN.UA

Сальдо поточного рахунку перебувало в червоній зоні у 2013, 2024 і 2025 роках. Лише 2020-го сальдо було позитивним. Дефіцит поточного рахунку 2025 року сягнув 31,9 млрд дол. США, або 14,9% ВВП, а без урахування реінвестованих доходів і грантів становив 43,5 млрд дол., або 20,3% ВВП. Відносно 2024 року дефіцит поточного рахунку зріс майже удвічі. Кратне перевищення граничного показника сальдо поточних операцій і темпи його зростання сигналізують про наявність серйозних проблем із балансуванням валютно-фінансових потоків країни.

Основними складовими поглиблення дефіциту поточного рахунку стали збільшення дефіциту торгівлі товарами, скорочення доходів від оплати праці та зростання виплат за інвестиційними доходами. 2025 року надходження за статтею «оплата праці» зменшилися на 19,6%, тоді як виплати відсотків і дивідендів зросли на 8,2%.

Дефіцит торговельного балансу за 2025 рік збільшився на 32%, або на 18 млрд дол., і досягнув 56,8 млрд дол. При цьому на дефіцит торгівлі товарами припадала основна його частина — 51 млрд дол. Коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом погіршився з 54% у 2024 році до 43% у 2025-му.

Валовий зовнішній борг України, включаючи борг банків і нефінансових підприємств, становить нині близько 220 млрд дол. і перевищує 100% ВВП (за гранично допустимого рівня 60% ВВП). Відношення зовнішнього боргу до експорту наблизилося до 400% із двократним перевищенням гранично допустимого показника. Це означає, що національна економіка не генерує достатнього обсягу валютних надходжень для безпроблемного обслуговування накопичених боргів.

Зовнішній борг банків і нефінансових підприємств під час війни повільно скорочувався, однак стрімко збільшувався державний борг. На нього припадає майже 70% валового зовнішнього боргу України. За 2025 рік зовнішній борг уряду зріс на 45,3 млрд дол. Показово, що на співставну величину зовнішній борг уряду збільшився за два попередні роки — на 48,6 млрд дол.

Як свідчать наведені дані, більшість показників валового зовнішнього і короткострокового боргу перебувають у червоній зоні, сигналізуючи про високі ризики порушення боргової та зовнішньої стійкості. Планові виплати в рахунок погашення і обслуговування зовнішнього боргу в 2024–2025 роках удвічі перевищували економічно безпечний рівень (25% експорту товарів і послуг).

Привертає увагу той факт, що високе зовнішньоборгове навантаження і високі ризики платоспроможності держави співіснують із мінімальними ризиками для міжнародної ліквідності країни. Всі показники офіційних валютних резервів у 2024–2025 роках перебували в зеленій зоні. А чиста міжнародна інвестиційна позиція України хоч і була від'ємною (фіксуючи перевищення зовнішніх зобов'язань над активами), мала помірні значення. Вперше за всю історію України 2025 року міжнародні резерви перевищили нормативне значення за композитним критерієм МВФ на 27%, забезпечуючи покриття 5,8 місяця імпорту.

Однак при аналізі різних показників зовнішньої стійкості України слід враховувати, що накопичені зовнішні зобов'язання резидентів в абсолютному вираженні перевищують обсяги валютних резервів НБУ в 3,5 разу. В таких умовах зовнішній борг України не створює безпосередніх загроз для платіжного балансу лише доти, доки утримується значний середній термін до погашення.

Таким чином, на сьогодні основними джерелами зовнішньої вразливості економіки є значний дефіцит зовнішньої торгівлі і, як наслідок, суттєвий дефіцит поточного рахунку, а також високі розміри накопичених боргових зобов'язань у державному секторі.

Від початку війни дефіцит зовнішньої торгівлі демонструє стійкий тренд до погіршення і формує основний канал відпливу валюти. Цей дефіцит відображає як проблеми національного експорту (пов'язані із втратою потужностей, логістичними бар’єрами, скороченням сільгоспугідь), так і зростаючу імпортозалежність у сферах енергетики, оборонних закупівель, споживчих товарів. Зокрема, після інтенсифікації ворожих обстрілів збільшувалися потреби в критичному імпорті для відновлення енергетичних об'єктів і забезпечення енергоресурсами.

2025 року експорт товарів і послуг зменшився на 4,2%, а імпорт зріс на 16,4% відносно попереднього року. Суттєво знизився експорт продовольчих товарів, аграрної сировини (на 8,7%) і мінеральних продуктів (на 5,4%). У розрізі окремих товарів найбільше скоротився експорт зернових культур (на 22,8%) і насіння олійних культур (на 30,4%). Експорт руд зменшився на 17,3%. З іншого боку, значними темпами зростав експорт товарів хімічної, легкої, деревообробної промисловості, будматеріалів.

2025-го у доларовому вираженні експорт товарів і послуг становив лише 66% від обсягів 2021 року. Минулого року внаслідок припинення дії «торговельного безвізу» Євросоюзу уперше від початку великої війни зменшилася частка ЄС в українському експорті (з 56,4% у 2024 році до 54,1% у 2025-му).

Зростання імпорту мало місце за більшістю товарних груп. Найвищі темпи приросту зафіксовано по групі «машини, устаткування, транспортні засоби» (+37,6% відносно 2024 року). За оцінками фахівців Мінфіну, імпорт оборонних товарів торік збільшився на 39%. У частині імпорту, не пов'язаного з обороною, найшвидше зростав інвестиційний імпорт, переважно в частині енергетичного обладнання.

Імпорт споживчих товарів 2025 року вже перевищив довоєнний рівень. Головні товарні групи, що імпортуються, — транспортні засоби і продукти харчування, частка яких у імпорті споживчих товарів підвищилася до 50%.

Приплив прямих іноземних інвестицій без реінвестованих доходів 2025 року становив 1,4 млрд дол., а 2024-го — 1,1 млрд. Сальдо залучення портфельних інвестицій було від'ємним. З іншого боку, надходження боргових коштів до сектора державного управління торік сягнуло 39 млрд дол.

Надходження міжнародної допомоги (включаючи гранти) до загального фонду бюджету 2025 року становило 52,3 млрд дол. Усього від початку війни до бюджету надійшло 167,6 млрд дол. фінансової допомоги. Основними кредиторами і донорами України стали ЄС (56,9 млрд дол.), країни-учасниці механізму ERA Loan (38,9 млрд), США (30,2 млрд), МВФ (13,4 млрд), Японія (9 млрд дол.).

Тобто в Україні значний дефіцит поточного рахунку фінансується не ринковими потоками іноземного капіталу, а залученням офіційного фінансування. Іноземні позики і гранти дають можливість на деякий час покрити розриви платіжного балансу, але не усувають фундаментальних причин їхнього формування. Поряд із воєнними діями і загальною нестабільністю серед цих причин — низька конкурентоспроможність реального сектора та несприятливий інвестиційний клімат для іноземних інвесторів.

На приріст міжнародних резервів 2025 року спрямовано 11,4 млрд дол. зовнішньої допомоги. А нетто-інтервенції НБУ на валютному ринку (що також покривалися цією допомогою) за рік сягнули 36,2 млрд дол. Обсяг таких інтервенцій збільшився на 4% відносно 2024 року. Поглиблення дефіциту поточного рахунку та валютна лібералізація у виконанні НБУ закономірно збільшили попит на іноземну валюту і чинили тиск на міжнародні резерви України.

Валютні інтервенції НБУ спрямовувалися як на покриття дефіциту валюти за торговельними операціями, так і на виплату доходів за іноземними інвестиціями (9,8 млрд дол. за рік) та приріст готівкової валюти поза банками (8,1 млрд дол.).

Отже, показники платіжного балансу та індикатори зовнішньої вразливості України засвідчують нестабільність зовнішньоекономічної позиції країни та сигналізують про високі ризики боргової чи валютної кризи у випадку обміління потоків міжнародної фінансової допомоги.

Для зменшення таких ризиків уже зараз уряд України і бізнес повинні докладати значних зусиль у напрямку підвищення національної конкурентоспроможності та розширення експортного сектора, розвитку імпортозамінних виробництв і створення стимулів для прямих іноземних інвесторів. Нагальними є виклики масштабної технологічної модернізації реального сектора у контексті впровадження технічних і екологічних стандартів ЄС.

При завершенні гострої фази війни необхідно буде реалізувати масштабні інвестиційні проєкти модернізації української інфраструктури та логістики для розширення українського експорту в ЄС. При цьому акценти міжнародної економічної допомоги мають зміститися з покриття бюджетного дефіциту на активізацію приватних інвестицій та експортної діяльності.

Досягнення високих темпів зростання експорту і заміщення імпорту мають спиратися на нарощування виробництв з високою доданою вартістю. Нині частка середньо- та високотехнологічної продукції в експорті промислової продукції з України становить близько 30%, тоді як у середньому по ОЕСР — 55%. Важливими засобами подолання такого розриву є впровадження доступного кредитного фінансування для експортерів і становлення системи страхування воєнних ризиків. Пріоритетом мало б стати і надання підприємцям державної допомоги на дослідження та інновації відповідно до правилам ЄС. Бажаними формами такої допомоги є прямі державні гранти, звільнення від оподаткування, зниження податкових ставок, виділення земельних ділянок, забезпечення доступу до пайового фінансування.

У тривалій перспективі одним із засобів подолання дефіцитів платіжного балансу є прискорене залучення іноземних продуктивних інвестицій з опорою на інструменти страхування та перестрахування воєнних ризиків і кредитів іноземним інвесторам у переробних галузях. Ці питання належать до компетенції Експортно-кредитного агентства України. Надалі слід підвищити й ефективність роботи агенції зі сприяння іноземним інвестиціям (UkraineInvest) шляхом трансформації її в єдиний центр для інвесторів і посилення можливостей регіональних відділень агенції.

Джерело