Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
14 липня 2020 року в Україні легалізували гральний бізнес. Одним із аргументів відкриття грального бізнесу в Україні були надходження коштів до бюджету, проте цього не відбувається. Свою думку "Апострофу" висловив кандидат політичних наук, юрист Олексій Буряченко, зазначають Патріоти України.
За його словами, Україна повторює сценарій Грузії, яка нещодавно заявила про запровадження жорсткої заборони на онлайн-казино.
"Онлайн-казино держава повною мірою не контролює. Створення системи онлайн-моніторингу відкладено на кілька років. Іноземні інвестори, на яких так сподівається влада, прорахували рентабельність і включилися до онлайн-сегменту, який дуже затребуваний. Навіщо їм щось будувати, вкладати якісь гроші в інфраструктуру?В онлайн нічого вкладати особливо не потрібно.Тому у нас і вийшов істотний перекіс у бік онлайну.У нас, як і в Грузії, гроші з онлайн-майданчиків витікають з країни, оскільки кінцеві бенефіціари цих операторів перебувають у офшорах", - зазначив він.
Також він вважає, що не треба забувати про ігроманів. В онлайн-закладах їх ніхто не контролюватиме, навіть незважаючи на те, що у липні 2021 року створили реєстр ігроманів.
Зрештою Буряченко зауважив, що гральний бізнес має бути організований з розумом та приносити гроші до бюджету.
"Наша ж влада, навпаки, з легалізацією ігорки зіграла на користь тіньовикам", - підсумував Буряченко.
Українські медики, які закінчили інтернатуру в державних вишах, можуть отримати 200 тис. грн за умови працевлаштування у сільській місцевості чи на прифронтових територіях. Допомогу від держави виплачуватимуть, починаючи з 2025-го року і щонайменше до ...
Європейський Союз (ЄС) 2025 року продовжив статус тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027-го. Однак у рішенні Ради ЄС містилася рекомендація розглянути "стратегію виходу з тимчасового захисту" та розробити план повернення українц...
