Роботи без жодної людини. ІТ-фермер планує перейти на повністю автоматизоване агровиробництво

Раніше про роботизацію в сільському господарстві можна було почути поодинокі історії. Сьогодні ж цей тренд запроваджують у багатьох агропідприємствах з метою полегшення умов праці, пришвидшення процесів виробництва та допомоги або навіть заміни людського ресурсу, який в Україні, на жаль, у дефіциті, котрий рік до року погіршується, зазначають Патріоти України.

Три роки тому AgroPortal.ua розповідав історію про айтішника Миколу Мельника, який переїхав до села на Хмельниччині та розбудовує сучасне роботизоване підприємство «Мельник Агро». ІТ-фермер не зупиняється і продовжує втілювати в життя нові бізнес-проєкти.

З людьми складніше, ніж із роботами

На конференції «Режисери трансформацій. Understaffed» Микола Мельник розповів, що за останні 5 років збудував 5 га теплиць, має поля і у відкритому ґрунті та збільшує площі. Фермер налаштовує автоматизацію будь-яких процесів на виробництві. Побутує думка, що роботи не замінять людину, але Микола Мельник мріє, аби на його підприємстві працювали лише роботи, а він спостерігав би за процесом з комп’ютера.

Микола Мельник, власник ФГ «Мельник Агро»

Я починав агробізнес із вирощування огірків. Прочитав, що на них можна непогано заробляти, тому вирішив інвестувати в теплиці. За підрахунками, цей бізнес мав би забезпечувати мільярд-два гривень на рік, якщо добре підійти до справи. Але коли ми почали впровадження, зрозуміли, що не все так просто. Збудували теплиці, взяли на роботу людей, але працювати з ними виявилося складно, тож задумалися над автоматизацією процесів виробництва.

Почали шукати рішення, які можна використовувати в агровиробництві, зокрема овочівництві.

«Таких рішень дуже багато, і їх було досить складно систематизувати між собою. Тому, маючи досить велику ІТ-компанію, я вирішив усе зробити самостійно. До прикладу, тільки на те, щоб кочегар правильно закидав дрова, і я бачив цей процес у своєму телефоні, витратили приблизно 5 млн грн. Тепер керувати процесом легко. Кочегар у системі бачить котли, йому просто потрібно обрати відповідний котел, і обладнання автоматично запускає роботу. Якщо натиснути на насос, система показує, куди подається вода тощо», — пояснює Микола Мельник.

З часом у господарстві розробили власну систему автоматизації. Невеликий комп'ютер можна встановити на будь-що, і він оптимізує процес. У тепличному бізнесі почали все, що тільки можна, автоматизовувати, і скоротили людський ресурс.

Микола Мельник, власник ФГ «Мельник Агро»

Моє завдання — роботизувати виробництво і повністю забрати людей. Це моя ідеальна картина світу: я прийшов на роботу, а там нікого немає. У теплицях ми максимально автоматизуємо виробництво. Наприклад, на 5 га теплиць маємо декілька сотень вікон, які потрібно відчиняти-зачиняти залежно від погоди. Наразі за цей процес відповідає робот: він знає, коли потрібно відчинити вікно, а коли зачинити. До того ж бачить, коли хмариться, тоді він чекає, коли буде доцільно зачинити вікна.

Зважаючи на ситуацію з електроенергією, забезпечили теплиці сонячними панелями і батареями-накопичувачами. І навіть цей процес контролює робот: він дивиться, скільки виробляється сонячної енергії, вмикає-вимикає критичне обладнання, коли це потрібно. До того ж сонячна енергія дозволяє працювати, коли тривалий час немає світла. Під час першого блекауту підприємство втратило кілька гектарів помідорів, оскільки у селі тиждень не було електроенергії. Без досвічування рослини перестали розвиватися, тому довелося їх позбавитися.

Окрім клімат-контролю, в теплицях потрібно забезпечити якісний полив. Розробили систему міксеризації води, яка також у онлайн-режимі керується з телефона: можна задавати будь-який режим, поливати, скільки потрібно.

Теплиці в господарстві збудовані на косогорах, тому дуже складно вибрати роботів, які б змогли працювати за таких умов.

«До нас приїжджали фахівці, дивилися, як можна оптимізувати певні процеси в теплицях. Але якби наші теплиці стояли на рівній поверхні, питань би не виникало, а у нас косогори на 10 м, тож проблема з роботами, які будуть їздити, велика. Нам запропонували рішення — платформу, на яку можна встановити систему обприскування й аналізу теплиць. Це дозволило би скоротити певну кількість працівників, які займаються обприскуванням», — зазначає Микола Мельник.

Збирати врожай будуть роботи-гуманоїди

Все, що змогли, наразі автоматизували, планують придбати роботів-гуманоїдів для збору врожаю за більш-менш прийнятні кошти. Знайшли варіанти від американських компаній, які пропонують таких роботів за $20 тис.

Микола Мельник, власник ФГ «Мельник Агро»

Було би добре повністю замінити людей, які збирають урожай, наприклад, у полуничному бізнесі. Вартість ягоди на 80% формує заробітна плата працівникам. Якщо замінити людину, робот доволі швидко окупиться. Якщо роботизовано збирати врожай огірків, помідорів і одразу викладати продукцію, то ці овочі можна продавати набагато дорожче.

У господарстві запровадили систему, яка контролює, скільки людина зібрала врожаю, де зібрала, як і куди склала, у протилежному випадку можна накидати в ящик некондиційної продукції, яку потім важко продати, та й репутація виробника страждає. Продукцію збирають поки вручну, але працюють над розробкою «помічника».

«Нещодавно ми відвідали Німеччину, де побачили робота, який їде поряд із працівником у полі. Людина складає врожай на робота, а він самостійно відвозить зібране на склад. Цей робот коштує €40 тис., ми майже такого ж скопіювали для себе за €3-4 тис. Сподіваюся, скоро закінчимо процес розробки», — розповідає Микола Мельник.

Агрономи незамінні, але можна зменшити їхню кількість

Багато хто вважає, що в господарстві має бути кілька агрономів, і якщо таких фахівців немає, то підприємство приречене. Досвід ФГ «Мельник Агро» показує, що можна обійтися і без багатьох навчених спеціалістів у процесі виробництва.

«Наші працівники оснащені камерами 360°, які зчитують інформацію та будують карту хвороб. Тож можна побачити, що не так із рослинами, де що зламалося в теплиці. Тобто вистачає одного агронома, який слідкує за всім, що відбувається на полях чи в теплицях. Система підказує йому, на якій ділянці теплиці, наприклад, трапилася певна ситуація, та пропонує варіанти, як можна зарадити проблемі. До речі, у боротьбі зі шкідниками в теплицях ми використовуємо багато корисних комах», — пояснює фермер.

Нове бачення птахівництва. Куркомісця для охочих

Микола Мельник зазначає, що загалом до бізнесу намагається підходити нестандартно. Взимку вирішили піти в птахівництво, але не просто вирощувати курей на яйце. Нещодавно запустили процес надання послуг з оренди птиці.

Микола Мельник, власник ФГ «Мельник Агро»

У нас можна купити куркомісце. Тобто клієнт орендує місце на фермі, закріплене за конкретною куркою-несучкою, ми дбаємо про неї, годуємо натуральними кормами, вона несе яйця, які можна забирати одразу або збирати десятками і забирати пізніше, а також докупити необхідну кількість яєць із тих, що несуть інші кури. Крім того, ми запустили процес продажу яєць на ринок від нашої птиці.

Таку ініціативу започаткували з метою привернути увагу людей, які не дотичні до сільського господарства, але хочуть у щось інвестувати та отримувати якісну продукцію. На сьогодні, каже фермер, уже є охочі орендувати куркомісце. Деякі люди також мають бажання орендувати екогрядки, з яких можна купити вирощені ягоди та овочі.

«Ми розширюємо асортимент продукції. Починали з огірків, а сьогодні, окрім них, вирощуємо всі можливі овочеві культури, ягоди та фрукти: помідори, перець, баклажани, кавуни, дині, перець гострий, малину, полуницю, лохину, персики, яблука, черешні, вишні, зелень, а також сіємо кукурудзу. Загалом усе, що можна виростити і спожити. Курей маємо близько 3 тис. голів, є і пасіка», — розповідає Микола Мельник.

Також будуть активно працювати в напрямі переробки. Торік сезон закінчили зі збитком у 20 млн грн. Огірок коштував 3 грн/кг, хоча уроздріб він продавався по 40 грн/кг, а врожай був настільки великим, що не все змогли продати. Тому цього року будуть переробляти продукцію, також заходять у переробку фруктів на джеми, варення, фруктові чипси, пастилу.

Попри те, що Микола Мельник хоче працювати лише з роботами, каже, що наразі людей не вистачає, оскільки обсяги виробництва великі. Цього сезону планують збільшити штат до 30 працівників.

Джерело: AgroPortal.