В Україні розповсюджують фальшивки: Злочинці заявляють, що використовують спеціальний верстат, "гроші" може отримати будь-хто

В Україні фальшивомонетники продають у мережі "купюри" гривні та доларів різного номіналу. При цьому злочинці заявляють, що використовують спеціальний верстат, який дозволяє друкувати несправжні банкноти високої якості, передають Патріоти України.

Фальшиві гривні та долари розповсюджують по всій країні

"Доставимо до будь-якого великого міста", – розповідає фальшивомонетник, який реалізує свою продукцію через Telegram. Як підтвердження якості товару злочинці показують фотографії верстатів для виготовлення банкнот, матеріали, надруковані купюри. На деякі з них фломастером написано назву "онлайн-магазина", щоб переконати: фото справжні, а не з мережі.

Фальшивомонетники доставляють гривні та долари за допомогою кладменів. Їх також наймають через соцмережі. Завдання кладмена забрати на "Новій пошті" посилку, а потім рознеси її за вказаними точками. Посилки (їх також називають "скарбами") ховають у кущах, деревах, дворах. Без підказки, де знайти товар, знайти скарб вкрай складно.

Покупець платить за фальшиві гроші, скарбник ховає його та відправляє підказку та фото адміністратору, адміністратор передає фото покупцю. На цьому коло замикається.

Фальшивки продають за курсом чотири фальшиві купюри за одну справжню відповідного номіналу. Наприклад, за 100 справжніх гривень можна купити 400 фальшивих. Або за 1000 грн – 100 доларів. Фальшивомонетники самі гроші не розповсюджують, бо так найлегше потрапити правоохоронцям.

Натомість надруковані в кустарних умовах гривні та долари збувають через інтернет. Самі продавці запевняють, що якість купюр на найвищому рівні. Насправді з такими "грошима" розплатитись можна лише там, де не працюють детектори валют. По-справжньому якісних підробок дуже мало.

Фальшивки зустрічаються регулярно

"Я детектором валют тільки купюри в 500 грн раніше перевіряла, а тут взяла до рук 200 грн, а вони такі новенькі. Подивилася проти світла: начебто є захисні елементи. Але щось мені все одно здалося підозрілим. Я тоді на детекторі валют ці 200 грн подивилася – а там половини захисних елементів немає, банкнота ще й не світиться так, як завжди", – розповідає OBOZREVATEL власник продуктового магазину у Дніпрі Ірина.

Магазин Ірини знаходиться у приватному секторі, місцеві жителі заходять "докуповувати" те, що не купили у великих супермаркетах поряд. Після такого випадку Ірина почала перевіряти усі купюри у 200 грн на детекторі валют. За останні шість місяців їй двічі потрапилась фальшивка.

"Я поліцію звичайно не викликала. Просто не приймала такі гривні. Може мені так пощастило, але взагалі я не вірила, що фальшивки прямі так можуть попастися. Це рідкість", – розповідає Ірина.

У НБУ підтверджують: гривня одна з найбільш захищених валют і її підробляють значно рідше, ніж євро або долари. Так, на 1 млн справжніх банкнот гривень у обігу за результатами 11 місяців минулого року припадало 2,1 штук підробок. Але з іншого боку, часто ті, кому потрапила фальшивка, не звертаються до поліції та не несуть гроші на експертизу.

Тому статистика про кількість фальшивок може бути занижена. Фальшивомонетники регулярно трапляються правоохоронцям. Накривають цілі "монетні двори": злочинці в кустарних умовах друкують будь-які валюти, користуються анонімністю в соцмережах і поштою розповсюджують такі "купюри" по всій країні.

Як не стати жертвою фальшивомонетників

Не використовуйте купюри великого номіналу у маленьких магазинах, громадському транспорті. Найпростіше фальшивку збути у маршрутці, автобусі. Водії, які також виконують функції кондукторів, не мають змоги перевіряти усі купюри. Якщо ж ви розраховуєтеся великою купюрою у громадському транспорті, разом із здаванням ризикуєте отримати фальшивку.

Перевіряйте усі гроші, які потрапили до вас у руки. На сайті НБУ можна знайти картинки із зазначенням усіх захисних елементів кожної української банкноти. Вивчіть їх. Як мінімум перевіряйте великі купюри, переглянувши їх проти світла.

Не купуйте долари у неперевірених місцях. Краще користуватися послугами банків, або тих обмінників, які мають ліцензію НБУ (можна перевірити на сайті регулятора).