З архіву ПУ. Головна проблема не в технологіях: Чому люди так довго не повертаються на Місяць

Крім політичної гонки, ця подія мала колосальний вплив на науку та дослідження людиною космосу. Робота над різними місіями на Місяць тривала ще три роки, і останній раз, коли нога людини ступала на поверхню єдиного земного супутника був аж у 1972 році.

Ні, Місячні програми були закриті не тому, що ми вже дізналися все, що потрібно і більше нема чого туди літати. Місяць досі є дуже привабливим об'єктом для досліджень, спостереження над Землею, не кажучи вже про його колонізації та подальше підкорення космосу.

Причина припинення місій - банальне урізання бюджету. Як пише Business Insider, в перерахунку на нинішній курс, бюджет місій Аполлон складав близько $120 млрд. А сучасний річний бюджет всього NASA становить до $20 млрд (хоча бюджет на американське озброєння сягає близько $600 млрд).

За ці гроші, американські вчені повинні розвивати такі місії як космічний телескоп Джеймса Вебба, систему космічних запусків SLS, місії на астероїдному поясі та на поясі Койпера, місії на Марс, Венеру, Сонце.

Про який Місяць може йти мова, якщо вартість самого амбітно проекту NASA - надважкої ракети-носія SLS - становить $35 млрд і перевищує весь бюджет майже у два рази. Корабель планують закінчити до 2022-го, хоча указ про будівництво президент Барак Обама дав ще у 2010-му.

Космонавт місії Аполлон 7 Вальтер Канінгем каже, що у 1965-му бюджет NASA складав 4% від усього бюджету США, а останні сорок років ця цифра не перевищує 1%.

Але глобальні скорочення - це лише половина справи. Оскільки NASA є федеральним відомством, вони повинні підкорятися вказівкам влади, яка за останні 15 років пережила трьох президентів. Звичайно, демократичні традиції США - це основа політики країни, але зараз вони явно становлять загрозу для довгострокової перспективи Національної адміністрації космонавтики.

У 2004-му адміністрація Джорджа Буша хотіла замінити старий космічний шаттл і полетіти на Місяць на кораблі Оріон. Через кілька років проект був згорнутий Обамою, який, власне, і запропонував натомість будівництво системи космічних запусків SLS.

І це ще пощастило, що новообраний Дональд Трамп, який так любить скасовувати всі рішення попередньої влади, не став ховати SLS і пообіцяв, що десь до 2023-го американці все ж таки «наблизяться до Місяця».

Але сам Трам застане це лише у разі свого другого терміну, і, знову ж таки, які гарантії, що можливий новий президент США залишить космічну програму у спокої. Згідно з підрахунками, з 1992-го по 2012-й, на подібні скасовані проекти NASA витратили близько $20 млрд.

Але не все так погано, бо ж не дарма американська влада ще з початку 70-х поступово відкривала можливості приватним підприємцям для запуску своїх ракет. Потрібно визнати, що ці дії принесли гарний результат.

Символом не лише сучасного, але і майбутнього підкорення космосу, безумовно, є Ілон Маск та SpaceX. І хоч його головною метою є Марс та величезна ракета BFR, що на шляху до червоної планети, так чи інакше, зробить зупинку на Місяці.

Big Falcon Rocket або BFR - надважка ракета-носій SpaceX нового покоління, яка повинна виводити на низьку навколоземну орбіту близько 150 тонн вантажу. Перші запуски BFR плануються вже через кілька років, і корбель розглядається як основний для запусків на Місяць, Марс, а також здійснення швидкісних міжконтинентальних перельотів в межах Землі.

Запустивши Falcon Heavy, Ілон вже довів, що завдяки сучасним технологіям навіть звичайний мільярдер винахідник може запропонувати ефективну і дешевшу систему відправки людини та вантажу у космос.

Звичайно, зараз перших запусків Big Falcon чекають не менше, а може й більше, ніж найголовнішої ракети NASA, але не варто забувати і про найбагатшу людину планети - Джеффа Безоса.

Засновник Amazon зазіхав підкорення космосу ще до Ілона Маска, і сьогодні його ракети-носії New Glenn є не менш перспективними, ніж проекти SpaceX та NASA.

Тим паче, що Безос у своїх планах набагато реальніший. 54-річний бізнесмен в недалекому майбутньому збирається колонізувати Місяць та поступово переносити туди важке виробництво з Землі.

Безос запевняє, що з урахуванням співпраці із NASA та Європейським космічним агентством, місячний модуль Blue Origin може перевезти перші п'ять тонн вантажу на Місяць вже до середини 2020-х.

Звичайно, обидва підприємці переслідують комерційні цілі у космосі. Адже створення технологій, які зможуть дешево виводити вантажі на орбіту і далі, принесуть запаморочливі контракти не лише з державною адміністрацією космонавтики, а й з іншими приватними компаніями. Не кажучи вже про потенційний заробіток, який можна отримати з дослідження космічних об'єктів.

Навряд чи хтось засмутиться, якщо побачить як людина знову крокує по Місяцю в 21 столітті, та дізнається, що на цьому непогано заробили кілька бізнесменів.

З огляду на сучасну політичну та економічну ситуацію на Землі, наврядчи потрібно звинувачувати NASA в якихось діях чи, навпаки, бездіяльності. Але якщо говорити про об'єднання зацікавлених осіб, навіть таких як Маск і Безос, то у Місяця набагато більше шансів стати наступною космічною станцією людства. Питання лише у часі та шляхах досягнення цієї мети.