
Науковці проаналізували дані близько 250 тисяч людей у Великій Британії і виявили, що прагнення подорожувати світом може бути частково закладене в нашому ДНК. Вони вважають, що міграція – це не лише реакція на обставини, а й поведінкова стратегія, що має біологічне підґрунтя. Результати їхнього дослідження опублікували на сайті bioRxiv, пише Science News, передають Патріоти України.
Нейрогенетик Джейкоб Міхаельсон з університету Айови (США) та його колеги порівняли відстань між місцями народження та проживання людини із закономірностями ДНК в їхніх геномах.
Дослідники виявили, що люди, які переїжджали на більші відстані, як правило, частіше мали спільні варіанти генів, пов'язаних із розвитком мозку. Зокрема йдеться про одиниці спадковості, що активні в клітинах, відомих як збуджувальні нейрони – вони відіграють ключову роль у навчанні, плануванні та зважуванні невизначених результатів.
Хоча генетичні відмінності пояснювали лише невелику частину міграційної поведінки (близько 5% різниці у відстані переїзду), цей звязок зберігався навіть після врахування рівня освіти та стану здоров'я. На думку вчених, це свідчить про те, що бажання переїжджати пов'язане не лише із добробутом чи освіченістю, а й, частково, з нашою біологією.
Міграція на великі відстані визначається не тільки роботою, житлом і політикою, але й біологічними особливостями, пов'язаними з когнітивними здібностями та схильністю до ризику, які протягом тисячоліть сприяли еволюції.
Міхаельсон з колегами проаналізували стародавні послідовності ДНК понад 1300 осіб, які жили близько 10 тисяч років тому. Вони дослідили, як люди в далекому минулому переміщувалися протягом свого життя, порівнявши ймовірні місця їхнього народження та поховання.
Генетичні варіанти, пов'язані з міграцією, з часом ставали поширенішими – це є ознакою того, що на природний відбір впливали риси, пов'язані з мобільністю та бажанням досліджувати нову місцевість.
Інший аналіз генетичних даних 3000 дорослих із 222 округів США виявив, що території, на яких оселялися більше людей з генами, пов'язаними з міграцією, згодом мали швидше зростання доходів.
Ця тенденція підвищує ймовірність того, що мігранти, які переїжджають на великі відстані, можуть сприяти економічному розвитку на місцевому рівні. Однак вчені зазначають, що цей аналіз є попереднім і не може демонструвати причинно-наслідковий зв'язок.
Гостра їжа може змушувати людину їсти повільніше та споживати менше. До такого висновку дійшли дослідники Пенсильванського державного університету після трьох експериментів за участю 130 дорослих, передають Патріоти України. Учасникам пропонували ялови...
Зубна паста — це не лише засіб для гігієни ротової порожнини, але й чудовий чистячий засіб для домашнього господарства. Завдяки наявності м'яких абразивів, антибактеріальних компонентів та свіжого аромату вона здатна впоратися з найскладнішими забрудне...