Ми звикли думати, що найкращий спосіб зберегти мозок у формі - це здоровий сон, правильне харчування чи розв’язування кросвордів. Але нові дослідження доводять: пухнасті улюбленці впливають на мозок не гірше за тренування чи суперфуди, передають Патріоти України.
Проблеми з пам’яттю, концентрацією чи ризик хвороби Альцгеймера зазвичай пов’язують із літнім віком. Проте вчені попереджають: якщо діагноз «деменція» з’явився у 65, то процес її розвитку міг стартувати ще у 30. Тому турбуватись про здоров’я мозку слід задовго до сивини та пенсії.
Відомий американський нейрохірург Санджай Гупта наголошує: соціальні зв’язки мають прямий вплив на ясність розуму, здатність до запам’ятовування та прийняття рішень. Люди з міцними стосунками з родиною й друзями живуть довше і почуваються краще, навіть у похилому віці.
Соціальна ізоляція руйнує не лише настрій, а й мозок. Вона спричиняє депресію, порушення сну, ослаблення імунітету. Дослідження Rush University підтвердили: люди з ширшим колом спілкування мають кращу пам’ять та менше ризиків розладів нервової системи.
Все дуже просто: тварини — каталізатори нових знайомств. Прогулянка з псом може закінчитися приємною розмовою з іншим власником. Вони допомагають нам соціалізуватись, відкритись до нових людей і зберігати активність мозку.
Не обов’язково записуватись на професійні зоотерапії. Турбота про тварину — це вже форма тренування мозку: розпорядок, відповідальність, сенс життя. Особливо це важливо для літніх людей, які часто почуваються самотніми. Домашній улюбленець додає відчуття потрібності, зменшує стрес і навіть змушує більше рухатись.
Пухнасті «лікарі» без дипломів можуть зробити більше, ніж здається. Їх обійми, погляди, і навіть ранкове «мяу» чи «гав» — це не просто милий момент, а інвестиція у здоров’я вашого мозку.Ми звикли думати, що найкращий спосіб зберегти мозок у формі — це здоровий сон, правильне харчування чи розв’язування кросвордів. Але нові дослідження доводять: пухнасті улюбленці впливають на мозок не гірше за тренування чи суперфуди.
Проблеми з пам’яттю, концентрацією чи ризик хвороби Альцгеймера зазвичай пов’язують із літнім віком. Проте вчені попереджають: якщо діагноз «деменція» з’явився у 65, то процес її розвитку міг стартувати ще у 30. Тому турбуватись про здоров’я мозку слід задовго до сивини та пенсії.
Відомий американський нейрохірург Санджай Гупта наголошує: соціальні зв’язки мають прямий вплив на ясність розуму, здатність до запам’ятовування та прийняття рішень. Люди з міцними стосунками з родиною й друзями живуть довше і почуваються краще, навіть у похилому віці.
Соціальна ізоляція руйнує не лише настрій, а й мозок. Вона спричиняє депресію, порушення сну, ослаблення імунітету. Дослідження Rush University підтвердили: люди з ширшим колом спілкування мають кращу пам’ять та менше ризиків розладів нервової системи.
Все дуже просто: тварини — каталізатори нових знайомств. Прогулянка з псом може закінчитися приємною розмовою з іншим власником. Вони допомагають нам соціалізуватись, відкритись до нових людей і зберігати активність мозку.
Не обов’язково записуватись на професійні зоотерапії. Турбота про тварину — це вже форма тренування мозку: розпорядок, відповідальність, сенс життя. Особливо це важливо для літніх людей, які часто почуваються самотніми. Домашній улюбленець додає відчуття потрібності, зменшує стрес і навіть змушує більше рухатись.
Пухнасті «лікарі» без дипломів можуть зробити більше, ніж здається. Їх обійми, погляди, і навіть ранкове «мяу» чи «гав» — це не просто милий момент, а інвестиція у здоров’я вашого мозку.
Додавати лимон у каву може здаватися незвичним, але ця проста комбінація має помітний ефект на травлення, передають Патріоти України. Кофеїн і лимонна кислота стимулюють роботу кишечника, допомагаючи природньому перетравленню їжі. Все більше людей почи...
Більшість із нас тягнеться до чашки кави відразу після пробудження. Але чи дійсно це найкраща ідея, передають Патріоти України. Чи допомагає кава засвоювати сніданок, чи навпаки — викликає печію та дискомфорт у шлунку? Дослідження показують, що вживан...