Ми звикли думати, що найкращий спосіб зберегти мозок у формі - це здоровий сон, правильне харчування чи розв’язування кросвордів. Але нові дослідження доводять: пухнасті улюбленці впливають на мозок не гірше за тренування чи суперфуди, передають Патріоти України.
Проблеми з пам’яттю, концентрацією чи ризик хвороби Альцгеймера зазвичай пов’язують із літнім віком. Проте вчені попереджають: якщо діагноз «деменція» з’явився у 65, то процес її розвитку міг стартувати ще у 30. Тому турбуватись про здоров’я мозку слід задовго до сивини та пенсії.
Відомий американський нейрохірург Санджай Гупта наголошує: соціальні зв’язки мають прямий вплив на ясність розуму, здатність до запам’ятовування та прийняття рішень. Люди з міцними стосунками з родиною й друзями живуть довше і почуваються краще, навіть у похилому віці.
Соціальна ізоляція руйнує не лише настрій, а й мозок. Вона спричиняє депресію, порушення сну, ослаблення імунітету. Дослідження Rush University підтвердили: люди з ширшим колом спілкування мають кращу пам’ять та менше ризиків розладів нервової системи.
Все дуже просто: тварини — каталізатори нових знайомств. Прогулянка з псом може закінчитися приємною розмовою з іншим власником. Вони допомагають нам соціалізуватись, відкритись до нових людей і зберігати активність мозку.
Не обов’язково записуватись на професійні зоотерапії. Турбота про тварину — це вже форма тренування мозку: розпорядок, відповідальність, сенс життя. Особливо це важливо для літніх людей, які часто почуваються самотніми. Домашній улюбленець додає відчуття потрібності, зменшує стрес і навіть змушує більше рухатись.
Пухнасті «лікарі» без дипломів можуть зробити більше, ніж здається. Їх обійми, погляди, і навіть ранкове «мяу» чи «гав» — це не просто милий момент, а інвестиція у здоров’я вашого мозку.Ми звикли думати, що найкращий спосіб зберегти мозок у формі — це здоровий сон, правильне харчування чи розв’язування кросвордів. Але нові дослідження доводять: пухнасті улюбленці впливають на мозок не гірше за тренування чи суперфуди.
Проблеми з пам’яттю, концентрацією чи ризик хвороби Альцгеймера зазвичай пов’язують із літнім віком. Проте вчені попереджають: якщо діагноз «деменція» з’явився у 65, то процес її розвитку міг стартувати ще у 30. Тому турбуватись про здоров’я мозку слід задовго до сивини та пенсії.
Відомий американський нейрохірург Санджай Гупта наголошує: соціальні зв’язки мають прямий вплив на ясність розуму, здатність до запам’ятовування та прийняття рішень. Люди з міцними стосунками з родиною й друзями живуть довше і почуваються краще, навіть у похилому віці.
Соціальна ізоляція руйнує не лише настрій, а й мозок. Вона спричиняє депресію, порушення сну, ослаблення імунітету. Дослідження Rush University підтвердили: люди з ширшим колом спілкування мають кращу пам’ять та менше ризиків розладів нервової системи.
Все дуже просто: тварини — каталізатори нових знайомств. Прогулянка з псом може закінчитися приємною розмовою з іншим власником. Вони допомагають нам соціалізуватись, відкритись до нових людей і зберігати активність мозку.
Не обов’язково записуватись на професійні зоотерапії. Турбота про тварину — це вже форма тренування мозку: розпорядок, відповідальність, сенс життя. Особливо це важливо для літніх людей, які часто почуваються самотніми. Домашній улюбленець додає відчуття потрібності, зменшує стрес і навіть змушує більше рухатись.
Пухнасті «лікарі» без дипломів можуть зробити більше, ніж здається. Їх обійми, погляди, і навіть ранкове «мяу» чи «гав» — це не просто милий момент, а інвестиція у здоров’я вашого мозку.
Часто після душу рушник має неприємний вологий запах, що виникає через цвіль - грибок, який розвивається у вологому середовищі. І навіть регулярне прання не завжди позбавляє від цієї проблеми, передають Патріоти України. Однак не поспішайте викидати ру...
Ми звикли думати, що найкращий спосіб зберегти мозок у формі - це здоровий сон, правильне харчування чи розв’язування кросвордів. Але нові дослідження доводять: пухнасті улюбленці впливають на мозок не гірше за тренування чи суперфуди, передають Патріо...