
Співробітники Боннського університету заражали бактеріями листі мишей, яких тримали на дієті з різною кількістю солі. (Лістерії можуть викликати цілий набір хвороб, від шлунково-кишкового розладу до сепсису.) І у тих мишей, які їли багато солі, у печінці та селезінці було у 100–1000 разів більше бактерій, ніж у тих, хто солі їв мало; і від інфекції сечостатевих шляхів «сильносолені» миші позбавлялися довше, передають Патріоти України.
На відміну від шкіри, яка служить як би соляним складом, інші органи та тканини намагаються підтримувати концентрацію на солі на певному і більш-менш однаковому рівні – тому що надлишок іонів натрію та хлору змінює водно-сольовий баланс у крові, у міжклітинній рідині та в самих клітинах, що відчутно позначається на біохімічних процесах. Надлишок солі організм намагається вивести разом із сечею: у нирках є спеціальний молекулярний датчик, який при підвищенні концентрації солі змушує нирки активно її відфільтровувати. Але при цьому, по-перше, нирки залишають у крові більше сечовини, яка пригнічує антибактеріальну активність імунних клітин нейтрофілів.
А по-друге, коли організм намагається позбутися солі, зменшується синтез гормонів мінералкортикоїдів, які керують водно-сольовим балансом.
У статті в Science Translational Medicine говориться, що надлишок солі погано впливає і на людський імунітет: для експерименту добровольців просили з'їсти шість зайвих грамів солі на додаток до тієї, що вони з'їли з їжею протягом дня (за словами авторів роботи, ці шість грамів солі можна отримати з двома бургерами та двома порціями картоплі фрі). Через тиждень виявилося, що гранулоцити в крові людей стали гірше справлятися з бактеріями.
Тому є у нас ще один привід, щоб не надто налягати на солоне, хоч би як його ми любили: сіль не тільки підвищує кров'яний тиск, але й робить нас більш беззахисними перед бактеріальною інфекцією.
У липні 1518 року в місті Страсбург (на той час Священна Римська імперія) жінка на ім'я Троффеа вийшла на вулицю і почала несамовито танцювати без жодної музики. Вона не зупинялася кілька днів, а протягом тижня до неї приєдналося ще близько 34 людей, п...
Вітамін B12 (кобаламін) відіграє критичну роль у формуванні еритроцитів, синтезі ДНК та підтримці мієлінової оболонки, яка захищає наші нервові волокна. Оскільки організм не здатний синтезувати його самостійно, ми маємо отримувати його з їжею або добав...