
Нове дослідження фінських учених показало: стабільний режим сну може суттєво знизити ризик серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту. Про це повідомило видання Science Alert, передають Патріоти України.
У межах роботи дослідники проаналізували сон 3231 людини віком 46 років. Учасники протягом тижня носили спеціальні пристрої, які фіксували їхню активність і дозволяли оцінити тривалість та регулярність сну.
Особливу увагу приділили тим, хто спить менше восьми годин на добу. Саме в цій групі виявили чіткий зв’язок між режимом сну та ризиком серцево-судинних подій. Учасників поділили на три категорії — із регулярним, помірно регулярним і нерегулярним графіком засинання.
Дані показали, що люди з нерегулярним часом відходу до сну мали вдвічі вищий ризик інфаркту або інсульту протягом наступних десяти років порівняно з тими, хто дотримувався стабільного режиму.
Водночас дослідники не зафіксували суттєвого впливу часу пробудження. Ключовим чинником виявилися саме коливання часу засинання. Зокрема, у групі з нерегулярним режимом різниця у часі відходу до сну протягом тижня в середньому становила 108 хвилин, тоді як у регулярній — 33 хвилини.
Також виявлено, що більша варіабельність так званої «середньої точки» сну — часу між засинанням і пробудженням — пов’язана з гіршими показниками серцевого здоров’я.
За словами дослідниці Лаури Наухи, отримані результати підкреслюють важливість регулярності сну як окремого чинника. Вона зазначає, що це відображає стабільність повсякденного ритму життя і ступінь його коливань.
Водночас достатня тривалість сну може частково нівелювати негативний вплив нерегулярного графіка. Зв’язок між порушенням режиму і ризиком серцевих подій проявлявся переважно у тих, хто недосипає.
Дослідники пояснюють отримані результати впливом циркадних ритмів — природних 24-годинних циклів організму. Зміщення часу сну може порушувати ці ритми, що впливає на процеси відновлення і навантаження на серце.
Водночас автори наголошують, що дослідження демонструє лише статистичний зв’язок, а не причинно-наслідкову залежність. Хоча в аналізі врахували низку факторів, зокрема артеріальний тиск, стать і рівень фізичної активності, на результати можуть впливати й інші обставини. Зокрема, стрес, інтенсивність роботи або проблеми з психічним здоров’ям можуть одночасно впливати і на якість сну, і на стан серцево-судинної системи.
Учені наголошують, що попередні дослідження вже пов’язували нерегулярний сон із ризиками для серця. Водночас ця робота стала однією з перших, де окремо проаналізували варіабельність часу засинання, пробудження та середини сну.
Надалі дослідники планують розширити аналіз і перевірити ці зв’язки на більших і більш різноманітних групах людей. Адже, як зазначають автори, режим сну — один із факторів, який людина здатна контролювати самостійно.
Увімкнений у вашому смартфоні Wi-Fi транслює іншим користувачам ваш ідентифікатор пристрою – MAC-адресу. Через неї власники точок доступу в торгових центрах, аеропортах, ресторанах чи інших закладах можуть відстежувати ваші пересування, тривалість та ч...
Нічна активність слимаків здатна за лічені години перетворити соковите листя капусти на дірчасте ганчір’я. Використання токсичних препаратів допомагає позбутися шкідників, проте водночас отруює родючий ґрунт і створює загрозу для здоров’я родини. На ща...