"Для КНР зараз збройні зіткнення за участю Росії небажані": Чи просив Сі Цзіньпін Путіна не воювати з Україною

У суботу інформагентство Bloomberg опублікувало з посиланням на джерело в Пекіні інформацію про те, що китайський лідер Сі Цзіньпін нібито попросив президента Росії Володимира Путіна не нападати на Україну під час зимової Олімпіади, проведення якої заплановане на лютий. Журналісти Сибір.Реалії опитали експертів, наскільки така ситуація можлива, хоча б теоретично. Патріоти України пропонують вашій увазі їхні міркування.

Політологи, китаїсти та військові експерти сумніваються, що прохання справді звучало, але одностайні в тому, що Китай не планує підтримувати Росію у її конфлікті з Україною. Навпаки, на їхню думку, будь-яка війна за участі Росії є вкрай небажаною для Китаю. Проте деякі експерти вважають, що якщо до весни не вдасться вирішити українсько-російський конфлікт на дипломатичному рівні, військові дії є неминучими.

«Вкидання, але правда»

З посиланням на анонімного дипломата в Пекіні Bloomberg пише, що влада КНР побоюється того, що військові дії Росії в Україні затьмарять у міжнародному порядку Олімпіаду, яку Китай хоче використати з вигодою для себе. Крім того, за даними видання, Пекін турбує те, що з початком військових дій Китай може бути втягнутий у дипломатичний конфлікт.

Олімпійські ігри у Пекіні відбуватимуться з 4 до 20 лютого, Паралімпіада – з 4 до 13 березня. Президент Росії Володимир Путін на запрошення голови КНР відвідає відкриття ігор 4 лютого. МЗС Росії заявило, що того ж дня російський президент і Сі Цзіньпін проведуть переговори, які «охоплюватимуть увесь спектр відносин» між двома країнами.

«Сі Цзіньпін хоче зміцнити свій авторитет перед третім терміном на посаді глави країни, тому для нього така важлива зимова Олімпіада. Голова КНР міг попросити Путіна не нападати на Україну, щоб не заважати Олімпіаді, під час нещодавньої телефонної розмови між політиками», – повідомив Bloomberg.

Агентство зазначає, що Китай та Росія часто підтримують одне одного на міжнародній арені. У грудні Сі Цзіньпін під час зустрічі по відеозв'язку назвав Путіна «старим другом» і нагадав, що вони провели вже майже чотири десятки зустрічей з 2013 року.

Два джерела Bloomberg, знайомі з нещодавніми оцінками Заходу, вважають, що Росія навряд чи розпочне повномасштабне вторгнення негайно. На їхню думку, Москва організує «обмежене вторгнення в Україну в середині лютого», а паралельно влаштовуватиме кібератаки.

Політологи та військові експерти, а також фахівці з Китаю, опитані Радіо Свобода, впевнені, що повідомлення інформагентства – швидше за все, «фейк». Переважно через те, що джерело – лише одне, і те анонімне.

«Щодо можливого прохання китайського уряду до російської влади «відкласти конфлікт з Україною на час проведення Олімпійських ігор». Насамперед слід зазначити, що посольство КНР у РФ вже офіційно відкинуло це твердження, назвавши його «фейком» і ще раз наголосивши, що «китайська сторона виступає за врегулювання розбіжностей шляхом діалогу та консультацій у рамках Мінських угод», – зауважує експерт по Китаю Віктор Ульяненко.

«Схоже на «вкидання» в рамках спільної кампанії з нагнітання психозу навколо можливого конфлікту Росії та України», – погоджується з колегою історик та політолог Кирило Бенедиктов.

За офіційними даними Кремля, Путін не зв’язувався телефоном із Сі Цзіньпіном від початку року. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що подібні твердження «поширюють американські спецслужби, щоб виправдати нездійснені прогнози про зимовий напад Росії на Україну». На її думку, якийсь «дипломат у Пекіні», на якого посилається Bloomberg, – це представник американців.

Понад два місяці тому група російських незалежних блогерів Conflict Intelligence Team (CIT), які розслідують збройні конфлікти за відкритими джерелами, дійшла висновку, що військову техніку з регіонів Сибіру близько двох місяців перекидають на захід Росії – ймовірно, до кордонів з Україною. Минулого тижня два дивізіони систем протиповітряної оборони (ППО) далекої дії С-400 «Тріумф» були направлені залізницею з Далекого Сходу до Білорусі. Про це пише «Інтерфакс» з посиланням на Міноборони РФ, яке вказало, що мета перекидання – навчання.

«Китайці сказали, що публікація Bloomberg – це провокація, російська сторона це також заперечила. Але, можливо, це все ж таки справа рук китайців, пробна куля, своєрідний спосіб показати нейтралітет Китаю в цьому конфлікті, – вважає незалежний військовий оглядач та аналітик Павло Фельгенгауер. – У свій час поширювалися чутки, що Китай і Росія діятимуть заодно: Росія нападе на Україну, а Китай – на Тайвань. Мені це відразу здалося точно липовою заявою. Упевнений, що Китай триматиметься нейтральної позиції. І, можливо, вони таким чином показують, що, незважаючи на близькість з Росією, втручатися в цей конфлікт не будуть.

Сильно Росію не підтримуватимуть, але й засуджувати особливо не стануть. Декларуватимуть: усім треба домовлятися, і взагалі вони за мир. У цій конкретній конфронтації навколо України Китай завжди тримався і тримається досить нейтральної позиції. Ні в той, ні в інший бік тікати, а тим більше привселюдно, КНР не збирається. І нападати на Тайвань, наприклад, не будуть. Будуть обережні».

Експерти по Китаю також вважають, що при цьому свої інтереси Китайська республіка в Україні має. «Якщо на секунду припустити, що якесь «прохання» (влади КНР до російської) все ж таки мало місце, його зміст у принципі не суперечить публічній позиції китайського уряду, – зазначає Віктор Ульяненко. – Якщо залишити осторонь Олімпійські ігри, то загалом для КНР зараз збройні зіткнення між Росією та Україною також небажані. Якщо звернутися суто до торговельно-економічного аспекту, то Україна є партнером Китаю, який стабільно зростає: за підсумками 2021 року вона поставила в цю країну товарів на суму, якщо не помиляюся, у 6,5 мільярдів доларів. Причому близько 45% українського експорту до КНР – продовольство.

На тлі закупівель Китаєм продовольства, які продовжують значно збільшуватись, це важливий партнер. Зрозуміло, Україна – далеко не найголовніший «годувальник» нашого східного сусіда (згадаймо, наприклад, що «заклятий друг» Китаю – США – планує цього року поставити в КНР продовольства на 35 мільярдів доларів, і це, незважаючи на всі мінливості торговельної війни). Проте подібними постачальниками Китаю розкидатися поки що рано. Хтось цинічно скаже, що українські поля продовжуватимуть родити за будь-якого уряду, але тривалий військовий конфлікт неминуче позначиться на обсязі та стабільності постачань, а перспектив бліцкригу більшість військових експертів якось не бачать».

Ескалація конфлікту

Попри поширену думку про те, що військові дії в Україні почнуться або взимку, або ніколи, опитані експерти вважають, що ймовірність прямого зіткнення «чим далі, тим вища».

«Все насправді навпаки. Якщо питання не вирішиться зараз, то навесні та влітку висока ймовірність воєнних дій. Бо сторони знову опиняться у тій же ситуації. Якщо зараз їм вдасться час протягнути, провести деяку деескалацію і не вирішити в результаті проблему дипломатичним шляхом, то навесні та влітку ще гірше буде, – упевнений Фельгенгауер. – Тому що це питання треба якось вирішити політичними засобами – інакше неминучим стає воєнний конфлікт. І з кожним місяцем ця неминучість наростає».

При цьому для Китаю, вважають експерти, Росія, що воює, неприваблива в будь-якому випадку – хоч у конфлікті з Україною, хоч з будь-якою іншою країною. Оскільки багато років китайські ЗМІ позиціонують Росію як виключно дружню братську країну, фактично єдиного вірного союзника Китаю в «героїчній боротьбі проти США».

«Тому військове протистояння Росії з будь-ким неминуче зайняло б надто важливе місце у свідомості китайського народу. На відміну, наприклад, від військових подій десь у Афганістані. Тим більше, що й Україна, на відміну від Афганістану, у свідомості китайців не зовсім чужий закордон, а недавня частина Радянського Союзу, а за ним ностальгують набагато більше наших східних сусідів, ніж ви можете собі уявити, – зазначає Віктор Ульяненко. – При цьому коли ми говоримо про можливі військові дії Росії в Україні чи інші спірні, з точки зору міжнародної спільноти, події, мимоволі згадуємо про свого східного друга та союзника, який «неодмінно нас підтримає». Однак як етнопсихолог я зобов'язаний нагадати про значну різницю у поняттях дружби, властивих нам та китайцям.

Якщо для нас дружба є зазвичай якимось альтруїстично-романтичним ставленням, що передбачає іноді певну жертовність щодо партнера, то для китайця це в першу чергу сукупність взаємодій, що дозволяє отримати вигоду для себе. Це просто даність, яку потрібно мати на увазі. Китай, я вважаю, за жодних умов не вчинить реальних дій, які можуть призвести до втрати матеріальної вигоди або інших ризиків, враховуючи ризик шкоди своєму іміджу на міжнародній арені. Хіба що перед далекоглядним прагматиком замаячать більш значні перспективи – тоді він цілком здатний відмовитись від вигоди».

«Стіл готовий, але гості не прийдуть»

Момент для військового конфлікту з погляду Китаю справді «абсолютно неналежний», зазначають співрозмовники, маючи на увазі Олімпіаду.

«Чим важлива та дорогоцінна для КНР, власне, Олімпіада? Вона належить до категорії державних проєктів першочергової ваги. І проєкт цей належить до тієї ж черги, що й свого часу літні Олімпійські ігри 2008 року, пілотований політ у космос, місячна програма тощо. У китайській державній парадигмі все це – виключно важливі звершення, покликані продемонструвати усьому світові міць та велич китайської нації, – пояснює Віктор Ульяненко. – Ця демонстрація значно більшою мірою адресована власному народу, сприяючи ще більшій національній консолідації та згуртованню народних мас під прапором мудрого керівництва. Зрозуміло, затьмарити подібну подію військовим конфліктом, що розгорнувся у світі, китайському уряду не хотілося б, незалежно від того, чи було в природі горезвісне «звернення», або ж воно все-таки є якимось «фейком».

Політологи нагадують, що у планах Пекіну – зробити Олімпіаду вітриною китайських досягнень і для власного народу, і для інших країн. Під час підготовки до ігор влада КНР витратила рекордні суми, оголосивши спортивний захід «Олімпіадою високих технологій».

У будівництві об'єктів задіяли нові екологічні рішення. Розвозитимуть спортсменів шатли на водневому паливі. Олімпійська студія буде обладнана прямо у вагоні високошвидкісного потяга. Влада КНР обіцяє стійкий сигнал при технологіях 5G навіть на швидкості 350 кілометрів на годину і в глухих тунелях! Спеціально для цих ігор у Китаї збудували та реконструювали 12 змагальних об'єктів. У тому числі Національний центр зі стрибків на лижах з трампліну, в основі дизайну якого традиційний китайський імператорський жезл-жуї, і державний центр ковзанярського спорту, також відомий як «Льодова стрічка».

Повністю запущена високошвидкісна залізнична лінія Пекін – Чжанцзякоу, здане в експлуатацію й її відгалуження – залізниця Чунлі. Майбутні ігри примітні тим, що змагання пройдуть відразу в трьох кластерах – Пекіні (хокей, фігурне катання, ковзанярський спорт, керлінг), Чжанцзякоу (біатлон, лижні гонки, сноуборд, стрибки з трампліну) та Яньціні (гірські лижі, бобслей, спорт). Відповідно, олімпійських містечок на зимовій Олімпіаді в Китаї також три. Їхнє проєктування та будівництво зайняло близько п'яти років, перераховують зусилля КНР заради Олімпіади-2022 російські ЗМІ.

Заходи, які Китай зробив на тлі локальних спалахів COVID-19, спостерігачі також називають безпрецедентними: у разі загрози зараження влада закриває на карантин райони та цілі міста – напередодні Олімпійських ігор Китай оголосив політику «нульової толерантності» до коронавірусу.

«У кожного є система контролю «Код здоров’я» – це QR-код із внесеними паспортними даними, який жителі пред'являють на вході до громадських місць. Він може бути трьох кольорів – зелений, жовтий та червоний. Зелений – здоровий, жовтий – могли бути контакти із зараженою людиною, червоний – користувач хворий. При двох останніх людину нікуди не пускають, тому що є можливість зараження», – так пояснила схему роботи системи контролю в Китаї громадянка України, яка живе там, виданню «Обозреватель».

23 січня у Китаї за допомогою «Коду здоров’я» виявили 72 інфікованих коронавірусом членів іноземних делегацій, які прибули на Олімпійські ігри. У заяві оргкомітету ігор повідомляється, що з 00:00 4 січня до 23:59 22 січня до Китаю прибули 2586 членів делегацій, з них 171 спортсмен та офіційна особа та 2415 – «представники інших зацікавлених сторін».

Повідомляється, що 39 з тих, хто заразився, виявили при тестуванні в аеропорту, ще 33 – при тестуванні в так званих «бульбашках» (суворо визначених зонах, де житимуть, тренуватимуться і братимуть участь у змаганнях спортсмени, які прибули на Олімпіаду). Переміщення всередині «бульбашок» суворо регламентоване, а вихід за межі заборонений.

До Пекіну приїдуть далеко не всі запрошені. Наприкінці минулого року понад 160 організацій захисту прав людини зажадали від Міжнародного олімпійського комітету (МОК) перенести Олімпіаду з Китаю. Після відмови деякі країни оголосили Оліпіаді-2022 дипломатичний бойкот. Першою країною, яка заявила про це, стали США. Вашингтон пояснив своє рішення порушенням прав людини в Китаї, а саме утиском у КНР уйгурів та інших мусульманських меншин.

Пізніше до Штатів приєдналися Австралія, Великобританія та Канада. Наступного року про бойкот Олімпіади в Китаї оголосили Данія та Словаччина. На спортсменах, які виступають за збірні цих країн, бойкот не позначиться, уточнюють дипломати: до Пекіну не поїдуть лише офіційні делегації цих держав, до яких входять чиновники.

Білорусь розмістила біля кордону з Україною маневрову групу РЕБ та підтягнула до семи батальйонів, - Генштаб

п’ятниця, 27 травень 2022, 18:44

Білорусь розгорнула біля кордону з Україною маневрову групу РЕБ та підтягнула до семи батальйонів. Рашисти намагаються вибити українських воїнів із Лимана, обстрілюють населені пункти на Авдіївському напрямку і здійснили невдалі спроби наступу на Бахму...

Чи піде Росія на Київ: експерт розповів, що задумали Путін і Лукашенко

п’ятниця, 27 травень 2022, 18:30

Володимир Путін не відмовився від своєї мети щодо України, але ні у нього, ні у Лукашенка фізично немає резервів, щоб спробувати ще раз захопити Київ. Заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь у коме...