Геть від Москви: Як Латвія відзначила День відновлення своєї незалежності

30 років тому 138 з 201 депутата парламенту проголосували за прийняття декларації "Про відновлення незалежності Латвійської республіки". Верховна Рада встановила перехідний період, який завершився в момент скликання нового складу парламенту - 5-го Сейму Латвії.

4 травня 1990 року біля будівлі парламенту весь день стояли тисячі людей, які стежили за ходом голосування. Депутатів, які після голосування вирушили на мітинг на набережній Даугави, зустрічали квітами і криками схвалення. Противники декларації - представники "інтерфронту" - покинули будівлю через запасний вихід.

"Я впевнений, що президент Латвії Егілс Левітс, якби умови дозволили, сьогодні особисто тиснув би руки, дякував і вручав вищі нагороди Латвійської республіки (..) багатьом співробітникам адміністрації, відділень, виборчого центру Народного фронту; журналістам, котрі кували перемогу, режисерам, операторам ТБ і кіно. Завдяки їм, тисячам членів і прихильників Народного фронту, які рахували кожен голос "за" не тільки у будівлі на вулиці Екаба, але і по всій Латвії і в країнах, де виявилися засланці, після півсторічних страждань ми здолали нищивший не тільки нашого народ пандемію під назвою СРСР ", - пише перший голова Народного фронту Дайніс Іванс.

У той же день голова Верховної Ради Анатолій Горбунов відправив президенту СРСР Михайлу Горбачову лист, в якому було сказано, що Латвія починає перехідний період. Такі ж послання були спрямовані урядам країн світу, народам СРСР і демократичним рухам. "Мені здається, що цей день варто було б святкувати як день народної єдності, оскільки той час в пам'яті народу залишиться часом єдності. Прекрасно, що у нас різний досвід і погляди, але ми єдині в любові і вірі в свою країну - Латвію!" - пише в своїй статті Горбунов.

До повного відновлення суверенітету країни пройшло ще 15 з половиною місяців. Протягом цього часу Латвія зіткнулася зі спробами структур влади СРСР зберегти контроль над республікою, пише історик Латвійського національного історичного музею Імант Ціруліс. Проте, розпочатий зовнішньо- і внутрішньополітичний курс вже було не зупинити. Якщо до 4 травня призначено головним двигуном руху за незалежність був Народний фронт, то після цього дня цю функцію перейняли парламент, уряд і міністерства. Попереду було створення власних систем внутрішніх і закордонних справ, фінансів і господарської сфери. Перехідний період завершився 21 серпня 1991 року зі прийняттям конституційного закону "Про державний статус Латвійської республіки".

В цьому році в зв'язку з надзвичайною ситуацією через Covid-19 велика частина святкових заходів скасована або проходить в віддаленому форматі.