Представники президентів Франції, України, федерального канцлера Німеччини підтверджують узгоджену дату зустрічі в Парижі. І тільки в Кремлі то заявляють, що ніякої точної дати поки що немає, то підтверджують, що саміт відбудеться, передають Патріоти України.
Ці слова помічника насправді нічого не означають. Зустріч дійсно може відбутися 9 грудня. Зустріч дійсно може відбутися до кінця року, а може і не відбутися взагалі. Це всього лише абсолютно точна констатація того факту, кому потрібна ця зустріч.
Вона потрібна Володимиру Зеленському, щоб продемонструвати своїм виборцям, що докладаються всі зусилля для досягнення миру. І вона потрібна Еммануелю Макрона заради підтвердження претензій на роль європейського лідера. Вона меншою мірою потрібна Ангелі Меркель - хоча канцлер і зацікавлена в тому, щоб «нормандський формат» привів до миру, вона прекрасно розуміє, що саміт в Парижі мир не наблизить.
А Володимиру Путіну ця зустріч не потрібна. Від слова "взагалі". Російський президент не зацікавлений у мирі з Україною. У стабілізації відносин із Заходом він зацікавлений - але не ціною відмови від українських земель. Та й взагалі ця стабілізація залежить не від результатів саміту в «нормандському форматі» і навіть не від припинення війни в Україні, а від результатів президентських виборів США і парламентських виборів у Німеччині. На відміну від Зеленського і Макрона, Путін вміє дивитися вперед - просто тому, що у нього ще дуже багато часу.
Тому російський президент «вичавлює» з самої підготовки до нормандського саміту стільки, скільки може. Підштовхує Зеленського до нових і нових поступок, розраховує на посилення конфронтації між главою держави і громадянським суспільством - незалежно від того, чи готовий сам Зеленський стати лідером українських колабораціоністів чи ні. Підштовхує Макрона до тиску на Зеленського. Домагається вигідних для «Газпрому» голосувань в бундестазі. Самою своєю поведінкою Путін немов би говорить - якщо вам потрібна ця зустріч, прогинайтеся. А я подивлюся, чи добре ви це робите.
А своїми останніми маневрами він взагалі поставив партнерів в ідіотську ситуацію. Але це - не свідчення його сили.
Це - свідчення нашої слабкості.
Морські піхотинці 42-ї окремої бригади морської піхоти з позивними «Жук» і «Шахтар» провели понад 60 діб на спостережних пунктах, після чого їх змінили інші військовослужбовці. Про повернення бійців розповіли у 42-й окремій бригаді морської піхоти, пер...
Стратегічні цілі російського керівництва, на думку професора стратегічних досліджень Університету Флориди та старшого наукового співробітника Атлантичної ради Ендрю Міхти, виходять далеко за межі війни проти України, передають Патріоти України. В ефірі...
