Є проблема: Країни ЄС розділилися у поглядах щодо призначення спеціального переговорника з Росією, - Politico

Всередині Європейського Союзу виникли глибокі розбіжності щодо доцільності призначення спеціального європейського посланця для проведення мирних переговорів із Москвою. Про це повідомляє Politico з посиланням на власні джерела, передають Патріоти України.

Заклики до призначення конкретної особи для прямого контакту з Кремлем звучать усе гучніше на тлі того, як Сполучені Штати поступово відмовляються від ролі ключового посередника між Україною та Росією. Водночас низка держав-членів ЄС, які найбільш активно підтримують Україну, виступають категорично проти цієї ідеї. Вони переконані, що Володимир Путін не має серйозних намірів щодо припинення вогню, а подібний крок може суттєво послабити санкційний тиск на РФ.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час виступу на конференції GLOBSEC у Празі закликав Європу до обережності. Він наголосив, що ЄС не повинен поспішати з переговорами та створювати враження, ніби європейські країни тиснуть на Україну заради компромісів. Цю позицію підтримали очільники МЗС Естонії та Литви, які назвали заклики до переговорів потенційною пасткою Путіна для затягування часу та отримання поступок.

Голови зовнішньополітичних відомств країн Євросоюзу планують детально обговорити питання прямої взаємодії з РФ на неформальній зустрічі пізніше цього тижня. Відомо, що топдипломатка ЄС Кая Каллас також ставиться до ініціативи вкрай скептично.

Попри серйозні суперечки, прихильники ідеї прямих переговорів уже просувають потенційних кандидатів на роль спецпосланця. Серед можливих фігур, окрім колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель, ексголови ЄЦБ Маріо Драгі та чинного президента Фінляндії Александера Стубба, називають голову Євроради Антоніу Кошту, колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністьо та експрезидента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера.

Александер Стубб уже підтвердив свою зацікавленість у цій посаді, проте зазначив, що погодиться на призначення лише за спільної згоди лідерів ЄС і виключно після досягнення тривалого та твердого припинення вогню на фронті.