Заступник глави Адміністрації президента Руслан Рябошапка намагався обгрунтувати журналістам, чому очільник АП Андрій Богдан не підпадає під закон про люстрацію. Про це новий достойник розповів у кулуарах Верховної Ради 22 травня.
"Закон про очищення влади не поширюється (насправді поширюється - ПУ) на посади в органах державної влади. Адміністрація президента не є органом державної влади в адміністрація немає жодних владних повноважень, тому закон про люстрацію не поширюється на будь-які посади в АП, крім тих, які є в апараті", - сказав Рябошапка.
"Очевидно, що голова адміністрації, заступники глави не мають посад в апараті, не є державними службовцями і вони не виконують жодних владних повноважень, тому закон про люстрацію абсолютно чіткий – позиція глави адміністрації не підпадає під його межі", - додав він.
Заступник глави АП Рябошапка про те, чому глава АП Богдан не підпадає під люстрацію pic.twitter.com/zYh5InIqC9
— Українська правда 22 травня 2019 р.
Водночас, у п.5 ст.2 закону "Про очищення влади" йдеться про те, що під люстрацію підпадає глава Адміністрації президента.
Раніше "Схеми" повідомляли, що Богдан потрапляє під обмеження люстраційного закону і не може працювати на держслужбі.
Богдан двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича.
За законом, він не може протягом 10 років працювати на держслужбі з часу вступу закону в силу (тобто до жовтня 2024 року).
Зі свого боку співорганізатор Громадського люстраційного комітету заявила, що Зеленський призначивши юриста Коломойського, порушив закон про очищення влади. І що звертатиметься до суду щодо скасування указу президента. Сам Богдан вважає, що він "абсолютно несправедливо" потрапив під закон про люстрацію.
В ніч на 7 листопада у Північний міст у Києві влучили 4 балістичні ракети, для столиці готують резервні схеми транспортного сполучення. Про це у відеозверненні повідомив президент Володимир Зеленський, передають Патріоти України. Глава держави також ро...
Україна активно атакує російські нафтопереробні заводи, оскільки їх легше уражати через нижчий рівень захищеності. Натомість удари по підприємствах російського військово-промислового комплексу (ВПК) потребують більшої кількості ракет і складніші у вико...
