Хіти тижня. Дострокові вибори в Білорусі: Як Лукашенко перехитрив Путіна

17 листопада у Білорусі пройдуть дострокові парламентські вибори.

У неділю, 17 листопада, у Білорусі відбудуться дострокові вибори до Палати представників, яка є нижньою палатою парламенту (Національні збори, білоруською Нацыянальны сход Рэспублiкi Беларусь). Експерти переконані, що вибори – це прикриття для всевладдя президента Білорусі Олександра Лукашенка. Попередні вибори відбулися у 2016 році, але Лукашенко вирішив провести дострокові вибори, аби відділити їх від президентської кампанії 2020 року (відбудеться у серпні, якраз на день народження "Бацьки"). Є й інші причини - це відсторонення від парламенту проросійських сил і відбір лояльних депутатів перед транзитом влади або "токсичними" референдумами, передають Патріоти України з посиланням на Апостроф.

Що важливо, вибори відбуваються на тлі безпрецедентного загострення відносин між Москвою та Мінськом.

Питання "кого буде обрано" не стоїть

Найчисельнішим у нижній Палаті минулого скликання було республіканське громадське об'єднання "Біла Русь" – 68 зі 110 депутатів. Другими були безпартійні - займали 25 крісел. Це для Білорусі нормально через подвійне законодавство: 69 стаття конституції дозволяє висуватися від громадських організацій або взагалі самостійно – для цього достатньо зібрати підписи громадян. Хоча виборчий кодекс це забороняє, і цього року деякі кандидати не змогли зареєструватися для участі у виборах. Всього ж зареєстровано 516 кандидатів, з яких виберуть 110 депутатів.

Висування в Білорусі відбувається в одномандатних округах, провладні кандидати часто конкурують один із одним, а партійних списків нема взагалі. Тому склад Палати представників зазвичай доволі пістрявий. Так, у 2016 році до ПП обрали представників Компартії, Республіканської партії праці і справедливості, "лівоцентристів", членів Білоруської патріотичної партії (до слова, тамтешня БПП створювалася 1996-го під Лукашенка і для Лукашенка з його найближчих соратників) і одного представника найчисельнішої в країні Ліберально-демократичної партії. До парламенту також пройшли дві опозиціонерки, яким у 2019 році балотуватися не дозволили.

Експерти зазначають, що Лукашенку потрібен парламент, до якого увійдуть представники різних партій і організацій, аби у випадку потреби його можна було б показати ЄС як доказ демократії. Але насправді, немає значення, хто з депутатів під якими прапорами потрапить до парламенту.

"Можна точно назвати лише одну характеристику майбутнього парламенту: він буде 100-відсотково лояльним до президента. Партійна приналежність – це імітація. Депутатські крісла займуть вірні слуги Лукашенка", - каже білоруський політик-ліберал і економіст Ярослав Романчук.

Більшість білоруських незалежних політиків й правозахисників схиляються до того, що парламент не значить нічого. Будь-який папірець, підписаний Лукашенком, автоматично отримує силу закону, а самі закони пишуться в адміністрації президента і парламент за них лише формально голосує. Така собі імітація демократії. Про те, щоб подати якийсь радикальний законопроект - мова не йде. Опозиційних партій багато, однак сенсу від них також немає.

"Поділ білоруських партій на правих і лівих умовний", - пояснює Денис Лавникевич, білоруський журналіст, який працює у Києві.

"Ліві - в основному соціал-демократи, яких близько 6 партій. Але толк від них від усіх приблизно однаковий - його немає, - продовжує Лавникевич. - Є кілька правих партій, які дотримуються економічного лібералізму і більш традиціоналістських позиції. Але партії в Білорусі не значать зовсім нічого. Вони ні на що не впливають в білоруській політиці, а існують тільки для того, щоб легітимізувати вибори, в яких заздалегідь відомі прізвища майбутніх депутатів. Вже не раз було так, що ще перед виборами випливали списки депутатів, затверджені з КДБ, які потім повністю або майже повністю підтверджувалися".

Аналітик "Українського інституту майбутнього" Ігар Тишкевич додав, що білоруські опозиційні партії ворогують між собою. "Є таке поняття як криза – ідей, фінансів, структур. На сьогодні білоруські видання зазначають, що ця кампанія - одна із сумніших за всю історію парламентських виборів у Білорусі, тому що все передбачуване. Протестний потенціал і під час кампанії був на низькому рівні, таким же залишиться і після неї. Жодні вибори в Білорусі не визнавалися вільними такою організацією як ОБСЄ", - сказав Тишкевич.

До слова, Європарламент уже заявив, що не спостерігатиме за волевиявленням білоруського народу.

Протистояння з Кремлем, транзит влади і складний референдум

Лукашенку все одно, вважають фахівці, хто з його посіпак пройде до парламенту – йому важливо, аби нижня палата була максимально лояльною і діяла чітко за вказівкою. А ось щодо інших планів "Бацьки" думки експертів розділилися.

На думку Ігара Тишкевича, Лукашенко намагається зменшити вплив Кремля у парламенті, тому оголосив вибори дочасно. "Російська Федерація не встигла сформувати свій пул кандидатів і відбудувати проросійські організації до такої потужності, щоб проводити парламентську кампанію. Є 4-5 кандидатів від так званої "Республіканської партії", яких можна теоретично вважати проросійськими. Інші проросійські групи не встигли провести збір підписів або не ризикнули йти на парламентську кампанію", - пояснює експерт.

Ярослав Романчук наголошує на небувалому загостренні між Москвою та Кремлем. "Вибори проходять на тлі сварки з Росією за всіма можливими напрямами. Менше місяця залишилося до 8 грудня - на цю дату було анонсовано підписання "чогось" - а жодного важливого рішення в Білорусі немає. Це стосується і газу, і кредитування, і доступу на російський ринок, і доступу до прикордонного контролю. Фактично жодне питання не вирішене", - каже експерт.

Росія порушує свободу переміщення товарів і послуг, між митницями двох країн відбувається повна недовіра, що призводить до багатокілометрових черг з обох боків кордону. "З огляду на це й через низку інших економічних і політичних питань, "союзна держава" має вигляд фікції і, найімовірніше, реалізована не буде", - додає Ярослав Романчук.

Денис Лавникевич вважає, що вибори пов'язані із транзитом влади. "Йому (Лукашенку) потрібен знову абсолютно слухняний парламент, аби змінити конституцію і передати владу. Але поки невідомо кому – чи комусь із синів, чи з наближених, чи просто перерозподілити її, як це свого часу зробив Назарбаєв. Зараз всі повноваження у президента. Він може віддати частину уряду, частину парламенту, щоб, коли він піде, вся система не рухнула", - каже журналіст.

А ось Ярослав Романчук вважає, що транзиту влади в Білорусі немає і бути не може. Натомість Лукашенко готує парламент під складний референдум, який відбудеться між 2021 і 2024 роками. Питання, які будуть поставлені перед громадянами Білорусі, досі невідомі. Можливо референдум стосуватиметься конституційної реформи щодо перерозподілу повноважень президента і парламенту. Також на "всенародне обговорення" можуть винести інші "токсичні" питання, на зразок скасування смертної кари.

Протестувати проти диктатури нікому

Зазначимо, що так зване "дострокове голосування" тривало чотири дні - з 13 по 16 листопада листопада. Юридично воно дало можливість проголосувати тим, хто не може прийти на виборчі дільниці 17 листопада. Але фактично – це ще один інструмент для фальсифікацій на виборах. "За чотири дні проголосували понад 27% виборців. Нам лишається лише здогадуватися про відсоток "вкидань" до урн. Виборчі комісії на 100% комплектуються адмінресурсом. У плані фальсифікацій ми даємо фору і Росії, і Казахстану, і будь-яким іншим країнам пострадянського простору", - переконаний Ярослав Романчук.

Окремі місцеві видання зазначають, що на цих виборах маститі "опозиціонери" посунулися, давши дорогу молоді. Але потенціал протестного руху у Білорусі дуже невисокий. "Близько мільйонів білорусів виїхали на заробітки або навчання - серед них багато активної молоді, яка намагається виїхати з країни, тому що змінилося законодавство про призов до армії (наприклад, бакалавру, щоб стати магістром, треба спочатку відслужити в армії, - ред.). Є апатія. Це уже не та Білорусь, яка була років 10 тому. Влада проводить політику повної зайнятості ("бідно, але стабільно") і має дуже серйозний силовий ресурс. Та й традиційно білоруси є більш апатичним народом. Це таке собі болітце", - пояснює Ярослав Романчук.

Молодь намагалася влаштовувати акції і перформанси на вулицях. Одним із найцікавіших було спілкування з опозиційним білоруським блогером, який зараз перебуває у Польщі, пригадує Денис Лавникевич. "На площі облаштували сцену, ніби для зустрічі з політиком, виготовили картону фігурку цього блогера, поспілкувалися з ним через Skуpe - відео транслювали на екран на сцені. Приїхати до Білорусі він не наважився, інакше його одразу б затримали. Але й такі акції приваблювали мало людей – лише кілька сотень, - бідкається журналіст. - А коли приїжджав російський путініст репер Timati і безкоштовно роздавав бургери, до нього прийшли тисячі людей. І це більше, ніж за всі протестні акції під час виборів разом узяті".

Хіти тижня. "Росіяни махали нам руками, а потім розстріляли, як у тирі", - доброволець про вихід з Іловайського котла

субота, 14 грудень 2019, 13:00

Іловайський котел – під такою назвою в новітній історії залишиться одна з найбільш кривавих битв на Донбасі. За останніми офіційними даними, тільки 29 серпня 2014 року, під час відступу з Іловайська, 366 українських військовослужбовців загинули, 429 от...

Московська спецоперація зазнала краху: Епіфаній повідомив про юридичну ліквідацію УПЦ-КП

субота, 14 грудень 2019, 12:36

"Філаретівський розкол" зазнав остаточного краху, не зважаючи на інтенсивну допомогу російських агентів впливу у релігійних, політичних та правоохохоронних колах України