Хіти тижня. Ювілей розгрому Третього рейху: Посол України відхилив запрошення бургомістра Берліна через Росію

Про це він розповів головній берлінській газеті Tagesspiegel (більше 300 тис. читачів), передають Патріоти України з посиланням на офіційний сайт посольства України в Німеччині.

З дозволу редакції дипломати оприлюднили український переклад публікації:

"1 травня 2020 року

Вшанування [завершення Другої світової війни] викликало скандал у Берліні!

Посол України відхилив запрошення [бургомістра Берліна] Міхаеля Мюллера

Мер Берліна хотів би відзначити завершення Другої світової війни спільно з представниками Росії і України. Для посла з Києва це було б "найбільшим нічним жахіттям".

Кілька тижнів тому три посли отримали запрошення бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера (Соціал-демократична партія). Разом з представниками Росії, України і Білорусі цієї суботи [2 травня 2020 року] мер хотів вшанувати завершення Другої світової війни покладанням вінків.

При цьому згадана церемонія мала відбутися не поряд із одним з поважних меморіалів міста, а перед непомітним на перший погляд житловим будинком на вулиці Шуленбурґринґ у районі Берлін-Темпельгоф.

У квартирі на першому поверсі цього будинку в останні дні війни знаходився штаб командування 8-ї гвардійської армії СРСР. Саме там 2 травня 1945 р. німецький генерал Гельмут Вайдлінґ підписав наказ про капітуляцію військ, які до останнього воювали в Берліні. Таким чином, війна для столиці була завершена.

Мер Мюллер хотів з дипломатами вшанувати бійців Червоної Армії

Вшанувати 75-у річницю цієї історичної події Мюллер хотів спільно з трьома дипломатами, держави яких колись входили до складу Радянського Союзу. "На передньому плані цього заходу є вшанування передусім російських, українських і білоруських бійців Червоної Армії, які взяли Берлін", - повідомила речниця міського голови у відповідь на наш запит.

Однак того, що подібне запрошення може викликати обурення одного із адресатів, осільки канцелярія при своєму плануванні вочевидь не врахувала. Посол України Андрій Мельник відмовився від участі у заході!

Виданню Tagesspiegel Мельник пояснив, що цінує запрошення очільника Берліна: "У такий спосіб визнається незаперечний внесок українського народу у визволення Європи від насильницького нацистського режиму".

У Червоній Армії воювали 6 млн українців, і кожен другий з них не дожив до кінця війни. Повністю окупована Україна була однією з головних арен нацистської війни на винищення. Понад 5 млнмирних мешканців України було вбито німцями. Однак у публічних дискусіях у Німеччині радянських жертв часто ототожнюють із російськими.

Посол підкреслив, що вшанування жертв нищівної війни є для нього моральним обов’язком, проте від участі у поминальних урочистостях 2 травня він був змушений утриматися.

"Навіть у найжахливішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад 6 років веде цинічну і криваву війну на Сході України, - заявив Андрій Мельник. - Станом на сьогодні 14 тис. українців було вбито у ході все ще триваючої російської агресії. Щодня і щоночі моїх співвітчизників ранять і вбивають".

Саме через це посол України і попросив у своєму листі до берлінського мера про розуміння, що він не може прийняти його запрошення.

Через війну на Донбасі вже 5 років у Берліні не було жодних заходів вшанування жертв Другої світової війни, у яких би спільно брали участь посли Росії і України. РФ святкує День перемоги 9 травня, і у Берліні традиційно відбуваються урочистості поруч із радянським меморіалом в Трептов-парку. Натомість Посольство України щороку, починаючи з 2015 року, запрошує представників німецького уряду і суспільства на покладання вінків до радянського меморіалу у парку Тірґартен 8 травня. Цього ж дня європейці і американці відзначають завершення війни.

"Нам би хотілося більше тактовного підходу до України [з боку Німеччини]"

"Росія всупереч міжнародному праву анексувала Кримський півострів та окупувала значну частину Донбасу", - наголошує посол України. За його словами, "агресивна політика господаря Кремля" породила набачене досі відчуження між українцями і росіянами. "Відтак і спільне вшанування пам’яті є немислимим". "Дуже шкода, що міський голова очевидно недобачає ці всі шокуючі факти, від яких волосся стає дибки, - додає Мельник. - Нам, українцям, хотілося б бачити більш тактовний підхід, розуміння та емпатію".

Через 75 років після завершення Другої світової війни дипломат вбачає "білі плями" у німецькій культурі пам’яті, особливо з огляду на нищівну війну Гітлера в Україні. За його словами, "просто ганебно", що в Берліні до цих пір немає пам’ятника українським жертвам нацизму. Навіть знання серед німецької громадськості про ці величезні жертви є вкрай обмеженими. "Відтак я закликаю Бундестаг і Берлінський сенат (уряд) спорудити меморіал українським жертвам націонал-соціалізму у визначному місці в самому центрі федеральної столиці Німеччини, а також відповідний інформаційний центр".

Німецько-українська комісія істориків минулого року привітала ініціативу щодо побудови пам’ятника у Берліні польським жертвам нацизму і висловилася за те, "щоб до цього проєкту були залучені також Україна і Білорусь". Історики закликали замислитись і над тим, що документаційний центр, можливо, краще ніж пам’ятник міг би слугувати роз’ясненню на цю тему і вшановувати пам’ять й інших груп жертв з країн Центральної та Східної Європи."