Кремль більше мовчить: Що приховують після вибухів із російськими високопоставленими військовими

За офіційною інформацією, останнє повідомлення щодо інциденту було оприлюднене в понеділок, коли посольство РФ в Італії підтвердило загибель п'яти людей та назвало подію терактом, поклавши відповідальність на Україну. Водночас російська влада досі не повідомила, хто саме був ціллю атаки, не назвала підозрюваних, не розкрила особи постраждалих і не озвучила офіційну версію слідства.

Раніше Національний антитерористичний комітет заявляв, що невідома жінка намагалася пронести до ресторану саморобний вибуховий пристрій, замаскований під подарунок, однак її зупинив охоронець. Мер Москви Сергій Собянін також назвав вибух терактом, але жодних нових деталей після цього не оприлюднювали.

За даними російських ЗМІ, кримінальне провадження відкрили за статтею про теракт. Однією з версій є те, що кур'єр, яка загинула під час вибуху, могла не знати про вміст посилки, а вибух стався під час її огляду охороною.

Як зазначають оглядачі, подібна практика спостерігається вже не вперше. Після замаху на одного з російських військових керівників на початку 2026 року офіційні структури стали значно стриманіше повідомляти про такі інциденти. Зокрема, не було офіційно підтверджено обставини загибелі офіцера Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ Даміра Давидова, а інформацію про вибух його автомобіля замінили повідомленням про замах на співробітника одного з науково-виробничих підприємств.

До цього російські правоохоронні органи зазвичай оперативно повідомляли про затримання підозрюваних у справах щодо загибелі високопоставлених військових, а також детально інформували про перебіг розслідування.