Китай поступово анексує Росію. Москва перетворюється з партнера на васала Пекіну, - The Sydney Morning Herald

Видання наголошує, що війна підірвала міжнародний престиж Володимира Путіна. Раніше він змушував на всіх чекати, але останнім часом чекати доводиться йому, що наочно продемонстрував саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Більше того, війна підірвала рейтинг Путіна в Росії, оскільки зараз навіть націоналістично налаштовані кола обурені ходом ведення війни і відсутністю реальних успіхів.

За словами Івана Крастева, голови Центру ліберальних стратегій у Болгарії, Путін "політично оточений Москвою". Слово "війна" увірвалося в державні ЗМІ всупереч наполяганням Кремля, що вторгнення було просто "спеціальною військовою операцією", і Крастев пояснює силу цієї зміни:

"Спеціальна військова операція — це те, за що слід радіти, а війни — це те, чого слід побоюватися", — пише він у Financial Times. Спецоперації – це "конфлікти, які можна програти, і цього не помітить населення. Але коли ви програєте війну, ви ризикуєте втратити свою країну".

Тим часом Китай став рятівником російської економіки, яка опинилася під тиском санкцій. По суті лише Китай дозволяє Росії продовжувати бойові дії, купуючи нафту і газ та постачаючи важливі товари подвійного призначення.

За даними консалтингової компанії Kpler, імпорт Китаєм морської російської нафти марки Urals зріс на 40% у період з січня по липень. Пекін також збільшив імпорт через сибірський трубопровід. Відтік російської нафти приносить приплив юаня, який утримує режим Путіна на плаву. Це дало змогу Путіну підвищити пенсії та мінімальну зарплату на 10%, серед інших стимулюючих державних витрат.

Коротше кажучи, поки Росія хитається, Китай її стримує. Загалом загальний російський експорт до Китаю зріс на 49% у період з січня по липень до 61,4 мільярда доларів США. Аналітики, які описують політику Китаю щодо російського вторгнення в Україну як "збалансовану" або "необов’язкову", не помічають неодмінної економічної підтримки Пекіном війни Росії. Фінансова платоспроможність Росії зараз залежить від рятівного кола з Китаю, економіка якого в 10 разів більша за російську. Але для Пекіна торгівля з Росією є периферійною – у 2021 році вона становила лише 2% загальної торгівлі Китаю зі світом.

Режим Сі Цзіньпіна також опосередковано підтримує військові зусилля Росії, експортуючи позашляховики для транспортування командного складу, а також компоненти безпілотників і морські двигуни, як зазначають Томас Лоу та Пітер В. Сінгер у статті на американському сайті Defense One.

"Замість того, щоб зробити Росію знову великою, — пишуть вони, — війна Путіна в Україні натомість поглибила позицію Росії як явного молодшого партнера у китайсько-російських відносинах у військовому та економічному плані".

Минулого місяця американський журнал Foreign Affairs опублікував есе під назвою "Новий васал Китаю". Автор, Олександр Габуєв з аналітичного центру Фонду Карнегі написав: "Це не є стосунки рівних. Залежність Кремля від Китаю перетворить Росію на корисний інструмент у більшій грі для Чжуннаньхай [огородженого керівного комплексу в Пекіні], величезного активу в конкуренції Пекіна з Вашингтоном".

Це допомагає пояснити заяву для Financial Review два тижні тому посла України в Австралії Василя Мирошниченка: "Ця війна залежить від Сі. Він єдиний, хто може її зупинити".