Китай витісняє Росію з ринку зброї Центральної Азії: Пекін забирає позиції Москви

Після розпаду Радянського Союзу Росія тривалий час залишалася головним постачальником озброєнь для країн Центральної Азії. Це було логічно, адже військово-промислові комплекси держав регіону історично були тісно пов’язані з радянською системою, передають Патріоти України.

Однак ситуація поступово змінюється. Китай дедалі активніше заходить на оборонний ринок Центральної Азії та починає витісняти Росію з позицій, які Москва десятиліттями вважала своїми. Про це пише The Caspian Post.

Пекін пропонує країнам регіону широкий спектр військової техніки — від безпілотників і бронемашин до транспортних літаків та систем протиповітряної оборони. Окрім продажу озброєнь, Китай також фінансує інфраструктуру, пов’язану з безпекою кордонів, та розширює співпрацю з місцевими силовими структурами.

Особливо показовим є приклад Туркменістану. Країна придбала китайські системи ППО великої та середньої дальності HQ-9 і HQ-12.

Узбекистан також використовує китайське озброєння. Зокрема, країна придбала систему FD-2000, яка є експортною версією HQ-9. Крім того, за даними Eurasianet, Узбекистан, ймовірно, нещодавно отримав чотири багатоцільові винищувачі Chengdu J-10CE і міг домовитися про придбання ще 20 таких літаків.

Казахстан також демонструє готовність розширювати парк китайської військової техніки. Країна вже експлуатує вісім військово-транспортних літаків Y-8F-200.

Показово, що цей процес відбувається навіть попри військово-політичні зв’язки частини держав регіону з Москвою. Казахстан, Киргизстан і Таджикистан разом із Росією входять до Організації Договору про колективну безпеку — ОДКБ.

Однак навіть це не заважає Таджикистану активно закуповувати китайську військову техніку. Як зазначає оборонна компанія Janes, китайські бронетранспортери, бронеавтомобілі, самохідні мінометні установки та стрілецька зброя вже демонструвалися під час військових парадів у Душанбе.

Окремим напрямком співпраці стали безпілотники. Казахстан, Узбекистан і Туркменістан поповнюють свої арсенали китайськими бойовими БпЛА, зокрема системами Wing Loong та CH-3A.

Для Росії така тенденція може мати серйозні довгострокові наслідки. Центральна Азія була одним із найбільш природних ринків для російського озброєння, однак тепер Москва дедалі частіше стикається з конкуренцією з боку Китаю.

На загальному тлі російський експорт озброєнь також суттєво скоротився. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2021–2025 роках обсяг експорту російської зброї був на 64% меншим, ніж у 2016–2020 роках. Частка Росії у світовому експорті озброєнь за цей період скоротилася з 21% до 6,8%.

Таким чином, Китай не просто продає Центральній Азії окремі види військової техніки. Пекін поступово вибудовує там власну довгострокову систему військово-технічного співробітництва, тоді як позиції Росії на традиційному для неї ринку слабшають.