Росія може вдатися до провокації проти країн НАТО, щоб створити привід для нової масштабної мобілізації та виправдати подальше розширення війни. Такий сценарій у своїй статті для The Globalist припустив автор книг про Європу та колишній чиновник Єврокомісії Жак Лафітт, передають Патріоти України.
На його думку, Москва опинилася у складній ситуації на тлі війни проти України, а одним із можливих способів змінити ситуацію для Кремля може стати новий масштабний призов до російської армії.
Водночас оголошення мобілізації залишається вкрай непопулярним рішенням для російської влади. Тому, вважає Лафітт, Кремлю може знадобитися зовнішній ворог та надзвичайна ситуація, які дозволили б представити мобілізацію як вимушений крок.
Лафітт звертає увагу на ситуацію на фронті та стверджує, що російська армія зазнає значних втрат.
За його оцінкою, протягом липня та серпня Росія могла втратити близько 80 тисяч військовослужбовців, а чисельність російського угруповання в Україні, за його даними, скоротилася приблизно з 750 тисяч до менш ніж 700 тисяч осіб.
Автор також зазначає, що російські війська зіткнулися з труднощами на низці напрямків. У його оцінці згадується, зокрема, ситуація біля Лимана, а також відхід російських підрозділів із частини території Дніпропетровської області.
Ці цифри та оцінки є даними, наведеними автором публікації, і не є незалежно підтвердженими показниками втрат російської армії.
На цьому тлі, на думку Лафітта, Кремль має кілька потенційних варіантів дій: посилити удари по Україні, активізувати гібридні операції проти європейських країн або провести нову мобілізацію.
Саме останній варіант, за його оцінкою, міг би мати найбільший вплив безпосередньо на ситуацію на полі бою.
Нова масштабна мобілізація може створити для російської влади серйозні внутрішньополітичні проблеми.
Йдеться не лише про можливе невдоволення населення. Масовий призов потенційно може посилити відтік росіян за кордон, оскільки частина громадян намагатиметься уникнути відправлення на війну.
Саме тому, припускає Лафітт, Кремлю може бути потрібна подія, яку російська влада зможе використати як виправдання для надзвичайних заходів.
Автор допускає, що одним із варіантів може стати спроба представити Росію жертвою агресії з боку НАТО.
За таким сценарієм Москва могла б організувати обмежену військову провокацію на території країни Альянсу, а потім використати відповідь НАТО для внутрішньої пропаганди та обґрунтування подальшої ескалації.
Важливо наголосити: це прогноз і сценарна оцінка Лафітта, а не підтвердження того, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення або готує конкретну операцію.
Серед потенційних напрямків автор розглядає Сувалкський коридор, прикордонні райони Латвії та естонське місто Нарва.
Саме Нарву Лафітт називає одним із найбільш потенційно зручних місць для провокаційного сценарію.
Місто розташоване безпосередньо біля російського кордону. Його відділяє від Росії річка Нарва, а населення значною мірою є російськомовним.
На думку автора, ці фактори могли б бути використані російською пропагандою для створення знайомого інформаційного наративу про нібито «захист російськомовних».
Подібну риторику Кремль уже використовував як одне з виправдань своїх агресивних дій проти України.
У разі реалізації такого сценарію Росія могла б спробувати заявити, що російськомовне населення Естонії нібито потребує захисту, а будь-яку відповідь європейських держав представити як «агресію проти Росії».
Водночас провокація проти країни НАТО принципово відрізнялася б від війни проти України.
Напад на територію держави-члена Альянсу створив би величезну політичну та військову кризу для всієї Європи.
На думку Лафітта, така ситуація могла б, навпаки, призвести до значного посилення підтримки України з боку європейських держав.
Крім того, США могли б активніше долучитися до європейської безпеки та підтримки Києва.
Таким чином, спроба Кремля використати конфлікт із НАТО для вирішення власних внутрішніх проблем могла б мати для Росії непередбачувані наслідки.
Сам Лафітт визнає, що його сценарій не обов'язково реалізується.
Водночас він вважає небезпечним повністю відкидати можливість провокацій проти країн НАТО, особливо на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності для Кремля підтримувати достатню чисельність військ.
Якщо Москва дійсно зіткнеться з нестачею особового складу, перед російським керівництвом постане складний вибір: проводити непопулярну мобілізацію відкрито або шукати спосіб переконати населення, що новий призов є відповіддю на зовнішню загрозу.
Саме в цьому контексті експерт і розглядає можливість провокації проти НАТО.
Однак наразі немає підтверджень, що Росія готує напад на Нарву, Сувалкський коридор чи іншу територію НАТО саме для того, щоб оголосити нову мобілізацію. Йдеться про один із можливих сценаріїв, який автор вважає достатньо небезпечним, щоб його не ігнорувати.
Росія може вдатися до провокації проти країн НАТО, щоб створити привід для нової масштабної мобілізації та виправдати подальше розширення війни. Такий сценарій у своїй статті для The Globalist припустив автор книг про Європу та колишній чиновник Євроко...
США та Китай мають значний вплив на Росію, однак їхні власні стратегічні та економічні інтереси можуть впливати на готовність застосовувати цей вплив для тиску на Москву. Таку оцінку висловив дипломат Олександр Левченко, який у 2010–2017 роках був посл...
