Латвія чекає на "зелених чоловічків" з Росії, - Gazeta Wyborcza

Старша частина російської меншості мріє про те, щоб у Латвію увійшла "їхня армія". Поява в балтійській країні "зелених чоловічків" їх би утішила. Але такий сценарій, швидше за все, нереальний. Більшість молодих етнічних росіян у країні відкидають такі погляди. Загалом у Латвії, в якій живе майже два мільйони людей, кожен третій належить до російської національної меншини. У Ризі цей відсоток ще більший. У столиці більше половини мешканців розмовляють російською, пише Gazeta Wyborcza, повідомляють Патріоти України.

Але не варто шукати російськомовні назви на ризьких вулицях. Написів кирилицею на урядових відомствах теж немає. Держава говорить зі своїми жителями виключно латвійською мовою. Ті, хто не володіють ним, не можуть заповнити самостійно папери, не відкриють власну фірму, не зможуть подати заяву на отримання пільг. Спроба надати російській мові статус державної у Латвії на референдумі кілька років тому провалилася. «У нас над латвійцями є певна перевага, тому що ми розмовляємо щонайменше двома мовами. Але вони не ставляться до нас як до рівних», - каже російськомовна студентка Лаура.

Її друзі й знайомі розмовляють виключно російською. Але дівчина скаржиться, що в крамниці у центрі міста, де вона працює два тижні, латвійці дивляться на неї скоса, коли вона відповідає їм російською. «Кілка разів чула від клієнтів, що я окупант. І мовою окупанта вони говорити не будуть. Те ж саме в університеті. Як тільки хтось бачить, що пишу в телефоні кирилицею, зі мною перестають розмовляти. Думаю поїхати з Латвії, тому що держава нам нічого не дає», - каже Лаура, визнаючи однак, що головна причина її рішення – це низький заробіток.

За свою роботу дівчина отримує 2,5 євро на годину. У місяць виходить 430 євро, що дорівнює мінімальній зарплаті в Латвії. Колишній президент литовського державного телеканалу Іварс Белте пояснив, що страхи щодо лояльності численної російської меншини з’явилися з дня здобуття незалежності в 1991 році. Після того, як Кремль анексував український Крим у 2014-му, вони лише посилилися. «Частина старшого покоління мріє про те, щоб в країну увійшла «їхня армія». Вони б зраділи присутності «зелених чоловічків». Але це малоймовірно. Більшість росіян так не думають», - каже Белте.

Щоб заспокоїти настрої, пов’язані з можливим російським вторгненням, армія Латвії організувала минулого року закритий семінар для журналістів. «Переконали мене, що у нас є розумна стратегія на випадок атаки, яка дозволить нам захищати Ригу два дні. За цей час на місце повинні прибути наші союзники з НАТО. Раніше я думав, що у нас немає ніякого обдуманого плану на випадок нараду. На щастя, це не так», - пояснив Белте.