Маємо, що маємо: Експерти розповіли, як Україна відбитиме ракетні атаки Росії

Масовані обстріли ізраїльських міст з Сектора Газа і скупчення російських військ на кордонах України змушує військово-політичне керівництво задуматися про облаштування протиракетної оборони, повідомляють Патріоти України з посиланням на “Радіо Свободи”.

Ізраїльська система ППО “Залізний купол” нейтралізує до 90 відсотків ракет, які запускають з Сектора Газа. На облетіли світ кадрах, знятих в останні кілька днів, видно як десятки ракет бойовиків Хамасу перехоплюються і вибухають в повітрі.

За словами офіцера резерву ізраїльської армії Віктора Верцнера, “Залізний купол” є останнім рівнем ППО країни. Він нейтралізує ракети малої дальності, які досить швидкі. Система може розраховувати траєкторію польоту ворожих ракет за допомогою радара, і вони збиваються буквально через кілька секунд після свого запуску.

У свою чергу в разі російської агресії українським військовим доведеться протистояти зовсім іншим викликам, ніж ті, з якими доводиться боротися Ізраїлю. Біля кордонів України розгорнуті ракетні комплекси” Іскандер”, які вже використовували в бойових діях в Сирії. Кораблі російського Чорноморського флоту в свою чергу озброєні крилатими ракетами”Калібр”.

Крім того, в Південному військовому окрузі Росії базуються винищувачі Міг-31, що несуть надзвукові ракети “Кинджал”. Ракетне озброєння РФ здатне вражати цілі в будь-якій точці України. При цьому Росія може зробити кілька сотень ракетних пусків тільки за першу добу війни.

Голова правління “Українського мілітарного порталу” Тарас Чмут пояснює, що російські ракети “Іскандер” мають надзвичайно великі швидкості, системи відстрілу перешкод і хаотично мінливі траєкторії. А деякі крилаті польоти можуть летіти на надзвуковій швидкості, рухаються на невеликій висоті, тому їх важко виявити.

При цьому можливості України з протидії ракетам обмежені. Після розпаду СРСР в Україні залишилися зенітно-ракетні комплекси “Бук-М1” і кілька систем С-300. За словами заступника голови Центру дослідження армії Михайла Самуся, теоретично українське ППО може збивати крилаті і балістичні ракети, однак це Системи часів Холодної війни, зроблені ще в СРСР. А сьогодні техніка йде вперед.

Сучасних розробок в українській армії немає. Однак відразу два підприємства заявляють, що готові запропонувати армії власні проекти зенітно-ракетних комплексів. Розробники з Дніпра стверджують, що дальність роботи їх “Кільченя” становить більше 200 кілометрів. У бюро” Південне ” стверджують, що вітчизняна розробка ППО буде в кілька разів дешевше, ніж покупка іноземних озброєнь. У той же час поки що грошей українським розробникам не виділяють.

У той же час існує стійка думка про те, що до розробки власних систем ППО Україні слід хоча б тимчасово закуповувати Іноземні для того, щоб “залатати дірки”. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак наприкінці 2020 року говорив, що країна може закупити американські протиракетні комплекси Patriot. Також про розміщення в Україні цих комплексів говорив і глава ВП Андрій Єрмак.

Останні модифікації Patriot зараз стоять на озброєнні в США, вони вдосконалені і можуть знищувати практично всі існуючі можливі цілі. Присутність в Україні таких комплексів могла б внести в агресивні плани РФ серйозні корективи, тому що вони не зможуть повноцінно провести повітряну операцію. А без повітряної операції Росія не зможе провести і операцію сухопутну.

Відзначається, що під час свого візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен сказав, що Штати готові розглянути будь-який запит від України з приводу поставок озброєнь.

У свою чергу сусідня Польща підписала контракт на постачання комплексів Patriot ще в 2018 році, проте зможе отримати ці комплекси тільки в 2022 році. За них було сплачено близько 5 мільярдів доларів, а український річний бюджет на нові озброєння складає всього 800 мільйонів доларів.

Тарас Чмут вважає, що сьогодні Україні слід було б зосередитися на стільки на ракетах для захисту, як на виробництві тих ракет, якими можна було б вдарити у відповідь по Росії.

• 22 квітня в Криму російські окупанти провели основний етап військових навчань. У маневрах брали участь понад 10 тис. військових.