"Мобілізувати треба всіх, кому від 18 до 60": Генерал Романенко запропонував свою "формулу" успіху України в війні

В Україні зменшили граничний призовний вік з 27 до 25 років. Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генерального штабу (2006−2010 рр) Ігор Романенко вважає, що таке зменшення дещо полегшить ситуацію в армії, але кардинальних змін не принесе, пише ТСН, передають Патріоти України.

«Зменшення призовного віку треба було запроваджувати набагато раніше, ми з цим дещо запізнилися. Середній вік українських військовослужбовців складає 42 роки. Відповідно, українська армія вважається найстарішою у Європі. Це неприпустимо, і звісно потребує змін, але на зміни потрібен час, якого у нас немає. Гадаю, що зменшення призовного віку до 25 років полегшить ситуацію, але стратегічно, на жаль, її не змінить», — вважає він.

Військовий додає, що через постійні зволікання, вік наших військовослужбовців залишається дуже високим. Тим часом росіяни захоплюючи наші території часу не гають. «Росіяни ухвалили закон відносно окупованих територій, там вони затвердили призовний вік від 18 до 30 років. Тобто до війська беруть саме молодих людей. Це, до речі, найоптимальніший вік для армії, коли людина більш мобільна, ефективна та придатна для виконання різноманітних завдань під час штурмових та оборонних операцій з відповідними фізичними навантаженнями», — розповідає Романенко.

Експерт додає, що звісно було б краще, якби на фронті воювали молоді люди, яким зараз 25 років, а не «діди», яким під або за 50. Але у нас поки такого немає. Тому увесь тягар війни на своїх плечах тягнуть саме «старі» бійці.

«Ми знаходимося у такому стані, коли мобілізовувати потрібно усіх, кому зараз від 18 до 60 років. І відверто кажучи, через фронт мають пройти всі військові Сил оборони України. Інша справа, що треба об’єктивно оцінювати фізичний стан кожного новобранця. Цей відбір має бути виваженим, тобто не забирати на передній край усіх підряд, а чітко розподіляти людей по стану їх здоров’я на відповідні посади, щоб боєць міг якісно виконувати покладені на нього завдання, робити те, що він добре вміє», — зазначає Ігор Романенко.

На його думку, командир має бачити перед собою не лише солдата, а ще й людину. «Саме командир має бачити перед собою не лише солдата, а ще й людину. Розуміти, що боєць у 53 роки навряд чи зможе при повній амуніції пробігти 2−3 кілометри. І такій людині потрібно дати інше завдання, наприклад, викопати окоп. Тож тут все залежить від командира, він має чітко розуміти вік та можливості свого підлеглого. На жаль, я заздалегідь можу сказати, що в умовах війни такого ідеального ставлення на сто відсотків не буде. Але, безумовно, до цього потрібно прагнути», — зазначає військовий.