Навігація за супутниковими знімками: Як Росія вдосконалила реактивні "Герані"

Як пише Defense Express, у новій версії могли встановити модуль «Сусанин» — автономну навігаційну систему DSMAC (Digital Scene Matching Area Correlation). Вона визначає координати безпілотника шляхом порівняння супутникових знімків із зображеннями, які отримує камера самого апарата.

Завдяки цьому дрон може продовжувати орієнтуватися за маршрутом навіть у разі недоступності супутникового сигналу. Водночас DSMAC не є повноцінною заміною супутникової навігації, оскільки має нижчу точність і використовується переважно як резервна система.

Технологія також не є новою. Подібні системи раніше використовувалися на російських крилатих ракетах Х-101, а ще раніше — на американських BGM-109 Tomahawk.

Водночас ефективність DSMAC залежить від умов, у яких працює камера. На точність можуть впливати освітлення, пора року та час доби. Вночі система працює гірше, оскільки зображення місцевості складніше зіставити із супутниковими даними без додаткових технологій.

Саме тому денне використання такої системи може бути ефективнішим з погляду навігації. Однак уночі російські військові мають іншу перевагу: у темний час доби українським мобільним вогневим групам складніше виявляти повітряні цілі та перехоплювати їх.

Системи такого типу використовують не лише російські виробники. Аналогічні технології застосовуються і в українських далекобійних ударних безпілотниках. Defense Express, зокрема, згадує модуль Osiris від Delian Alliance Industries.

Росія вперше застосувала «Герань-5» проти України в січні 2026 року. Надалі РФ продовжила розвивати виробництво та інфраструктуру для запуску реактивних безпілотників.