Країни-члени НАТО мають дійти консенсусу для того, аби запросити Україну до Альянсу. Водночас більшість європейських країн хочуть дочекатися результатів війни РФ проти України. Про це "РБК-Україна" розповів колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, передають Патріоти України.
Він зазначив, що з приводу запрошення України до НАТО має бути консенсус всіх країн-членів. Так, навіть якщо президент США Джо Байден ухвалить позитивне рішення, це не означає, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган чи угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан будуть наслідувати цьому прикладу.
Клімкін підкреслив, що рішення має і може бути формалізовано тільки шляхом натівського консенсусу. При цьому екс-міністр закордонних справ підкреслив, що для України важливо, щоб цей саміт у Вільнюсі не повторив помилку саміту в Бухаресті у 2008 році, коли нашій державі без жодної конкретики сказали, що вона стане членом НАТО у майбутньому.
"Тому якщо буде запрошення, почнеться практичний процес... Тоді починаються плани, і буде зрозуміло, що і як робити. Почнеться зовсім інша робота - і політична, і бюрократична. Тобто запрошення означає не початок обіцянок, а початок шляху. І це, звісно, різні речі", - сказав він.
Колишній голова МЗС зазначив, що загалом проти членства України в Альянсі ніхто не висловлюється. Проте є такі держави, як Туреччина та Угорщина, які хочуть взяти паузу та подивитися, чим закінчиться війна. За його словами, не публічно такої позиції дотримується більшість європейських країн та, зокрема й США.
"І питання в тому, а як НАТО буде реагувати, як взагалі розумітиме свою стратегічну концепцію, коли Росія почне тестувати 5-у статтю, внутрішню солідарність і здатність відповісти. Чи готові країни НАТО до цього і якою саме буде відповідь? Оскільки в статті 5 прописана відповідь, але не те, якою вона має бути", - зазначив він.
Клімкін додав, що НАТО слід визначити, якою може бути спільна колективна відповідь на можливі різні дії та провокації РФ - чи готовий Альянс піти на підняття ставок і виконати обіцянки. Адже в НАТО продовжується дискусія, чи варто взагалі давати обіцянки, якщо їх не можна на 100% реалізувати в короткій перспективі.
До того ж продовжується дискусія про те, що робити з РФ, як з нею поводитися та якою має бути концепція стратегічного стримування держави.
Керівництво Державної служби фінансового моніторингу України з 2025 року направляло до ТЦК та СП фіктивні документи, на підставі яких військовозобов’язані працівники отримували відстрочки від мобілізації. Про це пише ZN.UA, передають Патріоти України. ...
У Росії можуть мобілізувати до 600 тисяч людей протягом 2026–2027 років після виборів до Держдуми. Водночас у РФ нібито готують комплекс заходів для силового реагування на можливі соціальні та економічні наслідки переходу до жорсткішого воєнного режиму...
