Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Країни-члени НАТО мають дійти консенсусу для того, аби запросити Україну до Альянсу. Водночас більшість європейських країн хочуть дочекатися результатів війни РФ проти України. Про це "РБК-Україна" розповів колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, передають Патріоти України.
Він зазначив, що з приводу запрошення України до НАТО має бути консенсус всіх країн-членів. Так, навіть якщо президент США Джо Байден ухвалить позитивне рішення, це не означає, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган чи угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан будуть наслідувати цьому прикладу.
Клімкін підкреслив, що рішення має і може бути формалізовано тільки шляхом натівського консенсусу. При цьому екс-міністр закордонних справ підкреслив, що для України важливо, щоб цей саміт у Вільнюсі не повторив помилку саміту в Бухаресті у 2008 році, коли нашій державі без жодної конкретики сказали, що вона стане членом НАТО у майбутньому.
"Тому якщо буде запрошення, почнеться практичний процес... Тоді починаються плани, і буде зрозуміло, що і як робити. Почнеться зовсім інша робота - і політична, і бюрократична. Тобто запрошення означає не початок обіцянок, а початок шляху. І це, звісно, різні речі", - сказав він.
Колишній голова МЗС зазначив, що загалом проти членства України в Альянсі ніхто не висловлюється. Проте є такі держави, як Туреччина та Угорщина, які хочуть взяти паузу та подивитися, чим закінчиться війна. За його словами, не публічно такої позиції дотримується більшість європейських країн та, зокрема й США.
"І питання в тому, а як НАТО буде реагувати, як взагалі розумітиме свою стратегічну концепцію, коли Росія почне тестувати 5-у статтю, внутрішню солідарність і здатність відповісти. Чи готові країни НАТО до цього і якою саме буде відповідь? Оскільки в статті 5 прописана відповідь, але не те, якою вона має бути", - зазначив він.
Клімкін додав, що НАТО слід визначити, якою може бути спільна колективна відповідь на можливі різні дії та провокації РФ - чи готовий Альянс піти на підняття ставок і виконати обіцянки. Адже в НАТО продовжується дискусія, чи варто взагалі давати обіцянки, якщо їх не можна на 100% реалізувати в короткій перспективі.
До того ж продовжується дискусія про те, що робити з РФ, як з нею поводитися та якою має бути концепція стратегічного стримування держави.
Президент Володимир Зеленський назвав новий ракетний удар по Кривому Рогу російським терором, закликавши світ надалі тиснути на Москву для припинення вогню. Про це глава держави повідомив у соцмережах, опублікувавши фото з атакованого рідного міста, пе...
Російська армія вдень середи, 2 квітня, завдала ракетного балістичного удару по місту Кривий Ріг, що у Дніпропетровській області. передають Патріоти України з посиланням на голову Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака. Кількість загиблих у Кривому Розі ...
