Паспорт з тризубом та численні активи там, де ще мають прийти російські окупанти: Таємні українські угіддя олігарха-сепаратиста з "ПМР" (відео)

Він – придністровський олігарх-сепаратист, підприємства якого наповнюють скарбничку самопроголошеної «Придністровської молдавської республіки» і з яких годуються тамтешні сепаратисти, контрольовані з Росії. Його називають «одним із основних бенефіціарів існування невизнаного Придністров’я. Він – це Віктор Гушан. «Схеми» виявили, що він має маєток в «українській Венеції» – в містечку Вилкове на Одещині, в сусідньому з Придністров’ям регіоні. Більше того, в Україні він володіє значною кількістю нерухомості та бізнесом, географія якого виходить далеко за межі Одещини. І за даними журналістів, він регулярно навідується в свої українські володіння і навіть має українське громадянство, повідомляють Патріоти України.

У Вилковому «Схеми» зустрічає човняр Микола – місцевий мешканець, який зголосився допомогти журналістам у пошуках власника частини дунайського узбережжя.

Ще одними незмінними попутниками журналістів у подорожі виявились прикордонники. Через близькість до кордону з Румунією, вони пильно стежили за роботою знімальної групи. Так, наприклад, за першу ж годину перебування у Вилковому «Схеми» отримали від них три дзвінки з уточненням місця перебування.

В якийсь момент розмови журналістів почули місцеві мешканці з сусіднього човна. Вони ж підтвердили: Віктор Гушан справді має у Вилковому володіння.

– Як де? На Базарчуку (затон – ділянка річки Дунай – ред.) є…Усюди! Там у нього стоїть мобільна вежа і маленькі будиночки. Своя охорона. Біля Румунії поставив своїх дві вежі. Мобільний зв’язок, – розповів знімальній групі один із вилківчан.

– А біля води у нього щось є? – поцікавились «Схеми».

– А вода – це державна власність. Що таке вода? Це – вулиця загального користування. А острів може бути приватним.

– Ви знаєте, хто його орендував?

– «Шериф», «Шериф».

Що це за «Шериф», якого так добре знають місцеві мешканці?

Це не людина, а економічний гігант на території «ПМР» – регіону Молдови, який ще з 90-х років контролюється Росією і де офіційно дислокуються російські військові. «Шериф» – неофіційна назва групи компаній, яка належить одному з найбагатших там бізнесменів Віктору Гушану.

«Його називають «одним із основних бенефіціарів існування невизнаного «Придністров’я» – розповідає редактор російськомовного відділу RISE Moldova, член OCCRP Володимир Тхорік, який опублікував кілька матеріалів про Віктора Гушана.

«Його холдинг «Шериф» заробляє за рік офіційно більше, ніж складає дохід всього Придністров'я. Якщо ми говоримо про найбільших зовнішньоекономічних партнерів Придністров'я, то їхнім контактним холдингом в Придністров’ї є «Шериф». Скажімо, навіть фірма колишнього президента України Петра Порошенка, в обхід Молдови, багато років торгувала безпосередньо з компанією «Шериф», – пояснює Тхорік.

Цей неформальний холдинг наповнює бюджет Придністров’я, з якого годуються місцеві проросійські сепаратисти. В свою чергу «Шериф» заробляє на торгівлі, послугах зв’язку та промисловості.

А от засновнику цього бізнесу – Віктору Гушану, – схоже, впали в око землі українського Вилкового.

Літня резиденція у Вилковому

По дорозі до земель Віктора Гушана човняр Микола розповів «Схемам» про життя у Вилковому:

«Човен – це не розкіш і не засіб пересування. Човен – це необхідність, човен – це сенс життя. Човен – це все, – розповідає журналістам човняр Микола, стоячи біля керма. – Дівчина навіть в щічку не дозволяє хлопцеві себе поцілувати, якщо в нього немає човна. На човні в садок, на човні в школу, на човнах зустрічаються, закохуються, цілуються, одружуються. І, на жаль, в інший світ теж відвозять на човні. Місто бідне, підприємства закриті, молодь їде. Рибалка – єдиний годувальник в сім’ї. Місто, як і 300 років тому, живе з води і з роси. Тобто, що зловили в річці і що виростили на своїх островах».

За цими розмовами човен наблизився до одного з островів. Знімальна група попросила Миколу підплисти до нього ближче. Це – вулиця Придунайська. Місцеві називають її найелітнішим районом Вилкового. До Румунії звідси якихось 10 хвилин.

У цей момент знімальна група помічає вежу. Місцеві рибалки розповіли, що це і є орієнтир на шляху до маєтку придністровського бізнесмена Віктора Гушана.

Вони ж розказали, що там, де розташована вежа, – «приватна територія придністровського «Шерифа», але що саме там є, – ніхто ніколи не бачив.

Зійшовши на берег, перше, що журналісти побачили на цьому острові, – великий паркан.

У той самий момент, коли знімальна група наблизилась до маєтку, знову про себе нагадали прикордонники, пильного нагляду яких неможливо було уникнути: «Мене попросили просто до вас приїхати, побути кілька годин разом з вами. Я – місцевий, дільничний. Нічого страшного, я не буду вам заважати».

Утім, дільничний пробув недовго, тож невдовзі журналісти знову залишились самі і продовжили пошуки майна придністровського бізнесмена.

Знімальній групі вдалось також поспілкуватися з його сусідами, хоч вони і бояться говорити про Гушана із відкритим обличчям. Роблять це з пересторогою, багато говорити не хочуть.

«Він якщо приїхав, то приїхав з охороною, сів на човен та поїхав. Я його ще жодного разу не бачила… Ви ж бачите, який паркан: там не видно нічого», – розповіла місцева мешканка, яка попросила не вказувати її ім’я.

Трохи більше «Схеми» дізнались від охоронця, який розповів, що придністровський олігарх приїжджає відпочивати в українське Вилкове принаймні раз або навіть двічі на тиждень. Охоронець також підтвердив, що вищезгадана вежа, яку журналісти помітили ще з води – належить українській телекомунікаційній компанії «Інтертелеком».

Саме адресу у Вилковому Віктор Гушан вказував раніше як кінцевий бенефіціар «Інтертелекому». Три роки тому Служба безпеки України провела у компанії обшуки – в межах провадження, відкритого за трьома статтями, серед яких – «державна зрада».

За версією слідчих, менеджмент компанії міг передавати російським спецслужбам дані про українських абонентів, а також не припиняв працювати в окупованому Криму, що є порушенням законодавства.

Після цього, Віктор Гушан зі складу бенефіціарів «Інтертелекому» вийшов. Але кіпрська фірма та його бізнес-партнер, які значилися на момент, коли він ще був вигодонабувачем, – залишились. Тож можна припустити, що цей вихід був номінальним.

У судовому реєстрі можна знайти свіжі ухвали щодо цієї справи. У 2019 році її передали до київського главку. Та чи дійсно вже три роки розслідують факт можливої передачі даних українських абонентів російським спецслужбам компанією афілійованою до Віктора Гушана? І яким чином компанія «Інтертелеком», яка фігурує у справі про держзраду, досі може працювати в Україні? Про це «Схеми» запитали в СБУ.

У відомстві підтвердили, що розслідування досі триває і стосовно однієї особи складено обвинувальний акт, але всі інші питання «розголошенню не підлягають».

Тож ані з води, ані з землі особливо роздивитись майно Гушана не виходило. Це вдалось тільки з повітря: а там – великий будинок, два причали, кілька будівель охорони, все та ж вежа, човни, сад, виноградники, альтанка та будиночок для гостей.

І це – не єдине майно, яке має власник одного з найбільших платників податків у бюджет невизнаного Придністров’я Віктор Гушан на українських берегах. Дорогою назад, до центру Вилкового, можна побачити ще майже 50 соток землі, яка належить безпосередньо йому.

По суті Віктор Гушан як заможна людина може дозволити собі брати в оренду чи навіть у власність землі з островів сусідньої держави. Чому це зацікавило «Схеми»? Є кілька причин.

За оцінкою американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor у 2015 році, Росія щорічно витрачає на «квазідержави», на кшталт «ДНР», угруповання, як «ЛНР», близько 5 мільярдів доларів. Частка «Придністров'я» в цій сумі, за даними Stratfor, – 100 мільйонів доларів. Найбільше на «ПМР» заробляє Віктор Гушан.

Але гроші – не єдине, чим Росія допомагає Придністров’ю. Регіон виживає і завдяки постачанню російського газу, який у «Газпрому» купує Молдова. А Придністров’я, споживаючи це паливо, роками за нього не платить. Зараз борг вже перевищив 6 мільярдів доларів, але Росія вимагає гроші в молдован, не маючи жодних претензій до «ПМР». Іронія в тому, що працюють на цьому газі, зокрема, й підприємства, з холдингу «Шериф».

Утім, придністровський бізнесмен має не тільки великий бізнес, але й вплив: на проросійську політику сепаратистського регіону, розповідають журналісти з розслідувального проекту RISE у Молдові.

«Гушан, будучи політиком, має політичну вагу в Придністров'ї, оскільки в компаніях його холдингу працюють дві третини місцевих «придністровських» депутатів. Також за його допомоги зберігається політичний режим повністю прокремлівський. Віктор Гушан є одним із ключових гравців політики Молдови, оскільки деякі політики побічно зав'язані на фінансах холдингу «Шериф» і ми можемо припустити, що деякі політики і України можуть бути залежні від групи компаній, які належать Віктору Гушану», – говорить редактор російськомовного відділу RISE Moldova, член OCCRP Володимир Тхорік.

Висновок про вплив і на українську політику розслідувачі роблять хоча б тому, що напередодні останнього туру українських виборів президента, попередні лідери України та Молдови згуртувалися та допомогли врятувати від санкцій найбільше придністровське підприємство, що постачає в квазідержаву валюту – «Молдовський металургійний завод».

Придністров’я може впливати на українські реалії не тільки через фінанси та російський військовий контингент під боком. Раніше молдовські розслідувачі з RISE Moldova дослідили історії кількох відомих діячів «ПМР», для яких Україна стала транзитною зоною або навіть прихистком.

Так, наприклад, нинішній президент невизнаного Придністров’я Вадим Красносільський, перебуваючи в розшуку, неодноразово спокійно відвідував Україну, зокрема, за українським паспортом.

А інший діяч – ексголова КДБ «республіки» Вадим Антюфєєв, – перебуваючи в міжнародному розшуку, за інформацією RISE Moldova, використовував одеський аеропорт як домашній. Україна заборонила в’їзд Антюфєєву тільки після того, як він приїхав до Криму, за тиждень до так званого «референдуму» Пізніше він став так званим «віцепрем’єром» угруповання «ДНР», що діє на окупованій частині Донеччини за підтримки Росії.