Переговори Росії та України назвали "театром для Трампа": Що відбувається за лаштунками зустрічей у Женеві

Переговори між Росією та Україною, що відбулися цього тижня в Женеві за посередництва США, не принесли реального прориву. Попри публічні заяви про «певний прогрес», за кулісами сторони залишаються в глухому куті. Про це пише The Wall Street Journal, посилаючись на учасників процесу та західних чиновників, передають Патріоти України.

За інформацією видання, Київ і Москва під час останніх раундів переговорів мали спільну негласну мету — не створити враження, що саме вони зривають мирне врегулювання і провокують роздратування Дональд Трамп. Високопосадовець з українського боку заявив журналістам, що всі три раунди переговорів цього року більше нагадували політичну виставу, покликану продемонструвати Вашингтону готовність до діалогу.

Колишній постійний представник США при НАТО Іво Даалдер вважає, що переговори не наближають завершення війни. За його словами, це радше спроба уникнути звинувачень у тому, що Трамп не зміг досягти миру.

Обидві сторони, зазначає WSJ, остерігаються можливих наслідків у разі втрати терпіння з боку американського лідера. Україна продовжує отримувати значну розвідувальну підтримку США та озброєння, оплачене європейськими партнерами. Для Росії ж невдоволення Вашингтона може означати посилення санкцій, що стане додатковим ударом по ослабленій економіці.

Президент Володимир Зеленський публічно ставить під сумнів щирість Москви. У соцмережі X він заявив, що Росія застосовує тактику затягування і не потребує «історичної нісенітниці», щоб завершити війну. За оцінками низки європейських чиновників, на які посилається газета, російський президент Володимир Путін веде переговори недобросовісно та намагається використати їх для досягнення цілей, яких не вдалося здобути на полі бою.

У Вашингтоні, за даними WSJ, існує оптимістичне припущення, що реальні військові цілі Кремля обмежені частиною Донбасу. Однак російські посадовці продовжують заявляти про ширші наміри — повний контроль над Донбасом та зміну політичного і безпекового устрою України.

Аналітикиня Центру Карнегі Тетяна Станова вважає, що Москва сприймає переговори як повільний процес, який поступово підштовхує Київ до виконання російських вимог. За її словами, позиція Кремля залишається незмінною: війна може бути зупинена лише за умови прийняття всіх умов Росії.

Попри заявлений «прогрес», сторони домовлялися лише про обміни полоненими та механізми можливого моніторингу припинення вогню. Самого ж припинення бойових дій поки не прогнозують. Європейські чиновники оцінюють, що війна може тривати ще від одного до трьох років.

Водночас у Вашингтоні частина посадовців сподівається досягти угоди до американських виборів у листопаді. Проте, за інформацією джерел газети, адміністрація Трампа не посилює тиск на сторони, а поступово зміщує фокус на інші міжнародні питання, зокрема переговори з Іраном та відновлення сектору Газа.

Про новий тупик у Женеві раніше повідомляли також Axios та The New York Times, які зазначали, що перспективи швидкого завершення війни залишаються мінімальними.