
"Так багато хочеться сказати, але слова дуже складно укладати в рядки, коли так багато почуттів. Але я спробую розібратися... Севастополь, 1996 рік, мені 7, гуляємо з мамою на Приморському бульварі, я спостерігаю за великим кораблем і страшенно пишаюся своїм містом, тоді мені здається це чимось дуже важливим. Ключове слово "здається", - написала акторка.
"Мені 10, йдемо з татом на парад на честь дня Перемоги, я йду, дивлюся на крейсер "Москва" і мені здається, що нічого страшного вже не станеться, адже така жахлива трагедія, війна неможлива. Ми вже перемогли. Мені 20, я їду у поїзді додому, до рідного Севастополя, позаду перша сесія в чужому та великому Києві... Проїжджаючи вздовж берегів Севастополя, я спостерігаю за гарними сірими кораблями та крейсером, і мені здається, що немає місця безпечніше, тепліше, затишніше. Мій дім здається мені добрим, дитячі спогади теплом розтікаються по тілу і мені здається ...", - продовжила розповідь вона.

"Сьогодні я говорю з легким серцем: прощай, крейсере "Москва". Я рада, що разом із цим символом піде ціла епоха брехні, крові та невігластва", - підсумувала знаменитість.
Сили оборони України на окремих напрямках починають просуватися вперед - це не просто тактична зміна, а набагато глибша зміна у способі ведення бойових дій. Таку думку в етері Еспресо та Slawa.TV висловив полковник британської армії у відставці, відоми...
Повномасштабна війна Росії проти України, яку в Кремлі планували завершити за кілька тижнів, триває вже понад чотири роки. За цей час міф про «непереможну російську армію» остаточно розвіявся, а сама Росія опинилася в ситуації, яку шахісти називають цу...