Росія продовжує вдосконалювати ударні безпілотники, роблячи їх не лише технологічнішими, а й потенційно дешевшими для масового застосування. На тлі поширення реактивних БпЛА Україні доведеться адаптувати систему протиповітряної оборони та підходи до реагування на повітряні атаки, передають Патріоти України.
Серед російських реактивних безпілотників та їхніх модифікацій називають «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5» та «Бандероль». Водночас частина таких апаратів за своїми характеристиками вже наближається до малогабаритних крилатих ракет, хоча повністю ототожнювати їх із Х-101 чи «Калібрами» некоректно.
Реактивна тяга робить такі засоби дорожчими за поршневі аналоги, однак водночас вони отримують вищу швидкість і складнішу технологічну начинку. Сучасні БпЛА дедалі більше перетворюються з простих дистанційно керованих апаратів на багатофункціональні платформи.
На них можуть встановлювати камери, засоби радіоелектронної боротьби, системи пошуку цілей та інше обладнання. Окремі технології дозволяють безпілотникам взаємодіяти між собою, працювати групами та коригувати маршрут залежно від ситуації.
Одним із головних завдань РФ залишається зниження вартості виробництва. Тому в перспективі ворог може робити ставку на різні за ціною модифікації: поряд із дорогими та технологічними апаратами використовувати значно дешевші дрони-приманки або ударні БпЛА спрощеної конструкції.
Такий підхід може дозволити Росії проводити масовані атаки з великою кількістю різних цілей, перевантажуючи українську ППО. Крім того, дешевші дрони можуть застосовуватися не лише під час масштабних ударів, а й регулярно — для створення постійної загрози та порушення нормальної роботи міст.
Окремий виклик — швидкість реактивних БпЛА. Вони можуть долати відстань до цілі швидше, ніж повільніші поршневі дрони, що скорочує час на їхнє виявлення та перехоплення.
Це означає, що українським містам доведеться адаптуватися до нової реальності. Йдеться не лише про військову ППО, а й про цивільну інфраструктуру — укриття, системи оповіщення, резервне живлення та організацію роботи міста під час тривалих повітряних загроз.
Проблемою залишається і тривалість повітряних тривог. Якщо противник матиме можливість регулярно запускати різні типи БпЛА, постійні сигнали тривоги можуть фактично паралізувати життя великих міст. Саме тому потрібні нові підходи до реагування, які одночасно забезпечуватимуть безпеку людей і дозволятимуть містам продовжувати функціонувати.
На цьому тлі дедалі актуальнішим стає розвиток реактивних перехоплювачів та інших засобів боротьби з швидкісними безпілотниками. Війна в повітрі постійно змінюється: противник адаптує свої технології, а українські сили оборони мають відповідати на ці зміни новими рішеннями.
Ключовий висновок полягає в тому, що загроза з боку БпЛА нікуди не зникає. Навпаки, безпілотники стають швидшими, автономнішими та різноманітнішими, а отже, систему оборони необхідно постійно адаптувати до нових способів їхнього застосування.
Поїздка директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви могла мати значно важливішу мету, ніж звичайні переговори між спецслужбами. Дипломат і колишній посол України у США Валерій Чалий припустив, що американський посадо...
Україна теоретично могла б створити для Москви режим майже постійної повітряної загрози, однак для цього довелося б витрачати величезну кількість ударних безпілотників. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, чому така тактика наразі ...
