Враження, що можновладці бояться, що матимуть клопіт з байстрюками: Рада провалила законопроєкт про базу ДНК українців

Як ідеться в пояснювальній записці, досвід інших країн свідчить про те що, найбільша ефективність методу молекулярно-генетичних досліджень забезпечується в поєднанні з веденням автоматизованої бази даних ДНК.

"Без зазначеної бази молекулярно-генетична експертиза є лише "сліпим інструментом", що дає змогу порівняти між собою ДНК-профілі слідів, залишених на місці події, з ДНК-профілями встановлених осіб, зразки яких було надано для експертизи", – зазначають автори документа.

Засновником баз ДНК вважаються США. Там збирають не тільки ДНК, але й відбитки пальців. Головна мета – розкривати злочини (наприклад, зґвалтування) та ідентифікувати тіла. Волосся злочинця, слина, шкіра (під нігтями жертви), а іноді кров і навіть сперма можуть залишатися на місці злочину.

Україна взяла на себе зобов'язання піти на такий крок, коли підписала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації (в 1 статті 37-ї Конвенції передбачено аналіз ДНК для злочинців).

Автори законопроєкту підрахували, що на аналізи й створення необхідної інфраструктури з бюджету країни доведеться заплатити 276,9 млн грн.

Аналізи пропонували приймати тільки у тих, хто вже порушив закон (або кого в цьому підозрюють): убив, зґвалтував, побив (або поранив), а зараз перебувають у місцях позбавлення волі.

Зібраною інформацією повинно було розпоряджатися Міністерство внутрішніх справ. Отримувати її пропонувалося прокурорам, слідчим, дізнавачам, представникам Інтерполу й органам іноземних держав. Така практика поширена в тому числі і в країнах ЄС для розкриття злочинів, скоєних іноземцями.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 16 лютого київські правоохоронці затримали двох чоловіків за підозрою в зґвалтуваннях дев'ятирічної дитини і 18-річного хлопця. Якби діяв закон про ДНК, підозрюваних відразу після арешту змусили б здати аналізи.