"Вирішальна битва за Херсон і Путін на межі краху": Що західна преса пише про Україну

Україна проривається у Херсон, і це дуже лякає місцевих колаборантів. Кремль, схоже, зрозумів провальність своєї авантюри та вимолює перемовини. На цьому тлі всередині російської влади починається гризня. Що писали авторитетні західні видання про війну та Україну протягом тижня, передають Патріоти України.

Щури тікають з корабля, який тоне

У виданні The Financial Times вийшла стаття де автори припустили, що Україна зможе звільнити Херсон від окупантів вже найближчими тижнями. Призначений Росією колаборант Владімір Сальдо закликав Москву провести евакуацію жителів Херсона, що є явним сигналом того, що український контрнаступ набирає обертів.

Україна продовжує звільняти населені пункти на Херсонщині один за одним, і за оцінками західних військових аналітиків може відтіснити фронт до Дніпра вже наступного тижня.

При цьому, окремо Сальдо у своєму зверненні навіть використав фразу "Росія своїх не кидає", яка вже стала мемом в українському інфопросторі. Однак у FT припустили, що таким чином колаборант намагається перекласти усю відповідальність за майбутній провал на Москву.

Такий заклик про допомогу може свідчити про те, що Росія готується до вирішальної битви за Херсон. При цьому у статті окремо наголошують на тому, що військове керівництво Росії, схоже, позбулося ілюзій щодо можливості контролювати всю Херсонську область, і навіть головне місто регіону.

Слід зазначити, що так звана "евакуація" колаборантів та їхніх прибічників з правого берега Дніпра, про яку каже Сальдо, фактично означає повну капітуляцію у Херсоні, адже більша частина міста перебуває саме на правому березі.

Очевидно, що колаборанти вражені "успіхами" російської армії та вже впевнені, що авантюра Путіна повністю провалилася, й усіма силами намагаються врятувати себе та своє найближче оточення.

Тікають не лише колаборанти

Російське опозиційне видання The Insider з посиланням на російських правозахисників повідомляє, що співробітниця ФСБ Росії та вагнерівець втекли з Росії у Францію, де зараз дають важливі свідчення, які можуть стати ключовим елементом у розслідуванні воєнних злочинів Кремля.

Натомість залишається підозра, що ці люди не просто так приїхали до Франції, а виконують певне завдання Кремля, тож наразі їх ще перевіряють французькі спецслужби.

Вагнерівці та ФСБшники тікають у Європу / фото The Insider

Якщо все ж виявиться, що це реальні втікачі, вагнерівець може розповісти багато інсайдів, щодо створення ПВК Вагнера та пояснити шляхи фінансування найманців з боку російської держави, від чого Кремль відмежовувався тривалий час.

Співробітниця ФСБ, натомість може розкрити деталі з підготовки вторгнення в Україну та тих процесів, які наразі проходять у департаментах контррозвідки та міноборони Росії.

Загалом, подібна втеча російських спецслужбовців свідчить про те, що апаратна бійка між міністерством оборони та ФСБ Росії починає потрохи пожирати співробітників цих структур, які всіма силами намагаються врятувати власне життя та свободу.

Захід не готовий йти на поступки Путіну

Видання The Guardian посилається на велике опитування, яке свідчить про те, що після майже 8 місяців війни, громадяни основних країн західного альянсу не зацікавлені у будь-яких поступках Кремлю, які на думку деяких афілійованих з Росією "експертів" могли б стати частиною мирної угоди.

Ба більше, проєкт YouGov-Cambridge, який займається оцінкою громадської думки, дійшов висновку, що західне суспільство не лише не зацікавлене у "здачі" України, а навпаки, прагне розширення військової підтримки нашої держави та посилення економічного тиску проти Росії.

Якщо Путін розраховує на послаблення рішучості Заходу, це дослідження пропонує ще більше поганих новин для його військової кампанії, що опинилася в облозі. Але це не міжнародний консенсус,
– сказав Джоел Роджерс де Ваал, виконавчий директор YouGov.

Захід перейшов від збереження обличчя Путіна, до збереження його життя

У виданні Bloomberg поставити собі питання, чи є у Заходу пропозиції щодо того, як Владіміру Путіну вийти зі спіралі ескалації. Минулого тижня Джо Байден публічно заявив, що не бачить шляхів відходу для російського диктатора, а після останнього ракетного обстрілу України тієї ж думки дійшли й Східні країни – Китай та Індія.

Західним експертам стає очевидно, що Путін загнав себе у таку ситуацію, де у нього є лише одна опція – продовжувати ескалацію. При цьому, це не задовільняє абсолютну більшість світу, адже загроза ядерної війни не виходить з порядку денного.

Bloomberg зазначає, що востаннє світ стикався з такою напруженою ситуацією під час Карибської Кризи, однак тоді ситуацію вдалося вирішити завдяки таємній угоді між Джоном Кеннеді та Нікітою Хрущовим. Однак, на відміну від них, Джо Байден та Владімір Путін наразі не розмовляють.

На Заході впевнені, що самостійно Владімір Путін не здатний перейти до деескалації шляхом виводу військ з території України, адже у такому випадку він ризикує втратити не лише владу, а й власне життя. Тому Захід шукає способи, за яких кремлівський диктатор міг би показати росіянам перемогу та вижити політично.

При цьому, деякі експерти впевнені, що Путін здатний представити будь-яку ситуацію, яка складеться в результаті війни як перемогу. Тімоті Снайдер справедливо називає нав'язливу ідею Заходу з допомоги Путіну "глибоко збоченою".

Путін не потребує нашої допомоги в реальному світі, щоб створювати заспокійливі вигадки для росіян. Він робить це вже 20 років без нашої допомоги, – пояснює Снайдер.

Слова Тімоті Снайдера не позбавлені сенсу, адже Путін, завдяки потужній пропагандистській силі, завжди може різко змінити напрямок риторики, і у звичайних росіян це не викличе жодного здивування. Натомість так званих Z-патріотів, які агресивно критикують російську армію вже почали переслідувати за новим російським законом про "дискредитацію армії Росії".

Союзники посилюють ППО України

"Україна хоче більше ППО" – з таким заголовком вийшла стаття у The Washington Post. Масштабний ракетний обстріл України показав одночасно ефективність та недостатність зброї в роботі українського ППО. ЗСУ вдалося збити понад половину ракет, випущених Росією по українських містах, проте цього все ще недостатньо.

Коли Україна отримає достатню кількість сучасних та ефективних систем протиповітряної оборони, ключовий елемент російського терору – ракетні удари – перестане працювати,
– сказав Володимир Зеленський лідерам країн "Великої сімки" цього тижня.

І Захід, отримавши цей сигнал, перейшов до дій. Дві американські системи ППО NASAMS мають бути доставленні в Україну протягом кількох тижнів. Ще 6 систем передадуть протягом року або двох, що також підтверджує довгострокові плани США по захисту України від зовнішніх загроз.

Решта союзників, такі я Німеччина та Франція також приєдналися до посилення української ППО. Берлін передає чотири системи IRIS-T, а Париж SAMP/T, власної розробки.

Наразі, головною метою союзників є забезпечення комплексної системи ППО для України. Це, на жаль, все ще не допоможе повністю закрити небо, однак успішно впорається із захистом критично важливих об'єктів.

Визначальний момент у підтримці України

Останній тиждень можна з повною впевненістю назвати переломним. Західні країни відкрили друге дихання у питаннях підтримки України озброєнням та системами захисту. Зустріч у Рамштайні, що відбулася після масштабного обстрілу Росією, стала таким собі підведенням підсумків.

Захід остаточно переконався, з яким злом зіткнувся світ в обличчі режиму Владіміра Путіна. Україна ж при цьому, перебуває на передовій цієї боротьби, тож у світових лідерів не залишилося сумнівів щодо того, чи варто продовжувати поставляти Україні зброю.

Питання перемовин з Путіним майже повністю закрито. ПАРЄ вже визнала кремлівський режим терористичним, а це означає, що подібна думка все частіше з'являється у головах західних політиків і ймовірно матиме продовження на рівні ЄС та США.

Невирішеною залишається ядерна загроза. Путіну прямо заявляють, через публічні та приватні канали, що це закінчиться трагічно безпосередньо для нього самого. Так, світ все ще боїться початку ядерної війни, проте не готовий миритися з шантажем та залякуванням з боку російського диктатора.