
Завдання операції України у Курській області виконані частково. Жителі Сумської області ще не можуть відчувати себе у безпеці, проте інтенсивність боїв на деяких ділянках фронту зменшилася. Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Вразливе місце. Як на фронті позначився місяць Курська та які ризики стоять перед ЗСУ", передають Патріоти України.
Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ полковник Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна зазначив, що завдання щодо буферної зони виконано частково. Ворог все ще атакує Сумську область керованими авіабомбами та ракетами, але обстрілів з мінометів та артилерії, а також активності російських ДРГ стало значно менше.
На його думку, позитивним також є перекидання десятків тисяч російських військових під Курськ, щоб блокувати розширення українського плацдарму.
"Інтенсивність боїв на деяких ділянках справді знизилася. Звичайно, ворог ще не перекидає війська з Покровська та Торецька, але знімає частину ресурсів з допоміжних напрямків. Це південь України, північ у районі Вовчанська та Липців (Харківська область, - ред.) та район Часового Яру на Донеччині", - сказав Селезньов.
За його словами, Генеральний штаб ЗСУ обрав найбільш раціональний варіант і вдарив у те місце, де ворог був найуразливішим. Експерт додав, що на початок серпні у Бєлгородській області було 55 тисяч російських солдатів, а у Брянській та Курській - по 10 тисяч.
"Тобто ми вдарили саме там, де ворог на це не чекав. А завдяки ефективному використанню інженерної техніки миттєво прорвали першу і другу лінію оборони. Зараз противник починає потроху відтісняти нас, але за місяць на деяких ділянках ми створили опорні пункти, щоб вести довготривалі бойові дії. І поки росіяни намагатимуться витіснити українську армію, зазнають ще більших втрат", - пояснив експерт.
Російська Федерація фінансує війну проти України зі своєї цивільної економіки, тому тотальна мобілізація там маловірогідна. Водночас те, що так званим Рунетом зараз опікується друга служба ФСБ, фактично охорона режиму Володимира Путіна, є показовим, пе...
Європейський Союз — коштом позики на суму 90 млрд євро — планує покрити дві третини потреб України у зовнішньому фінансуванні у 2026−2027 роках, але інші міжнародні партнери України підтвердили наявність коштів на закриття іншої третини потреб Києва ли...