2023 року в Україні мали запустити перший Hyperloop. Омелян розповів, що стало на заваді

У червні 2018-го міністерство підписало договір про співпрацю з Hyperloop Transport Technologies. Першу лінію планували запустити за п’ять років.

Національна академія наук підтвердила перспективність проєкту з наукової точки зору. За реалізацію мав відповідати спеціально створений центр транспортних інновацій HypeUA. У планах було також виробництво запчастин для «гіперпетлі» українськими компаніями.

«Ми хотіли заявити про Україну не лише як про країну зерна, заліза і талановитих людей, які переважно працюють за кордоном. Хотілося привнести нове життя в наш науковий сегмент і сегмент хай-теку в країні», — згадує Омелян.

Тестову ділянку хотіли збудувати та запустити у 2019 році в Дніпрі. Але фінансування для цього забракло.

За грошима команда Омеляна звернулися до Європейської комісії, проєкт також обговорювали зі сторонами, залученими до реалізації гіперлупу в інших країнах: з шейхом Дубая, Річардом Бренсоном (Virgin Hyperloop One), різними компаніями. Саме на підставі цих перемовин міністерство й анонсувало проєкт, зазначає Омелян.

За словами ексміністра, остаточно роботи над українським Hyperloop було згорнуто після президентських виборів 2019 року.

Футуристична ідея, яку популяризував Ілон Маск, не змогла реалізуватися й у світі загалом. Десять років тому Ілон Маск почав просувати футуристичну транспортну технологію — гіперлуп. Концепцію, щоправда, винайшов не він. В Україні слово стало мемом, після того, як міністр інфраструктури запропонував замінити гіперлупами застарілі залізничні потяги, які рухаються «лише» зі швидкістю 500-600 км/год. Гіперлуп навіть з’явився у національній транспортній стратегії: мовляв, територією України мають пройти п’ять маршрутів.

Інтерес інвесторів до гіперлупа з роками падав, контракти розривалися, і компанії не вдалося запустити жоден із проміжних проєктів: ані 320-кілометровий маршрут у Південнній Кореї в 2017-му, ані в Китаї та Еміратах у 2018-му.

Під французькою Тулузою компанія збудувала тестовий майданчик завдовжки 320 метрів. Спорудили трубу, але встановити там вакуумну систему так і не змогли. Торік мер передмістя Кюньо нарікав, що HyperloopTT закинули майданчик, на локації місяцями ніхто не з’являється.

Зараз HyperloopTT все ще покладає надії на гіперлуп на Великих озерах: 550-кілометрову ділянку між Чикаго і Клівлендом і 215-кілометрову від Клівленда до Піттсбурга. Цього року сподіваються пройти екологічну експертизу, але хоч якісь роботи не почнуться раніш, як за три-п’ять років, навіть за оптимістичного сценарію.

Коли Ілон Маск говорив про гіперлуп, він наводив як приклад можливий маршрут між Лос-Анджелесом і Сан-Франциско завдовжки 560 кілометрів. Наразі замість гіперлупа його Boring Company спромоглася вирити лише 27-кілометровий тунель у Лас-Вегасі, яким їздять електромобілі Tesla.