Історії про мед, який нібито пролежав у єгипетській гробниці близько 3000 років і залишився придатним до вживання, давно стали популярними. Водночас конкретний випадок, коли археологи начебто відкрили таку посудину та скуштували її вміст, документально підтвердити складно, передають Патріоти України.
Проте сама здатність меду зберігатися надзвичайно довго має цілком наукове пояснення.
Головна причина довговічності меду — дуже низький вміст доступної для мікроорганізмів води. У готовому продукті її зазвичай близько 17%, тоді як нектар, який збирають бджоли, може містити 70–80% води.
Бджоли додають фермент глюкозооксидазу, а потім випаровують зайву вологу. У результаті цукри зв'язують доступну воду, створюючи несприятливі умови для більшості бактерій і дріжджів.
Крім того, мед має кисле середовище — його pH зазвичай становить приблизно 3,2–4,5.
Ще один захисний механізм — утворення невеликої кількості перекису водню, який має антибактеріальні властивості.
Якщо мед був поміщений у герметично закриту посудину, а навколо панували сухість і відносно стабільна температура, умови для розвитку мікроорганізмів були вкрай несприятливими.
Саме тому мед принципово відрізняється від багатьох інших продуктів, які знаходять під час археологічних розкопок.
Стародавнє зерно, сушене м'ясо, вино чи пиво можуть зберігатися століттями, але це ще не означає, що вони залишаються придатними для вживання. У меду ж поєднуються низька активність води, кислотність і природні антибактеріальні сполуки.
Твердження, що мед взагалі ніколи не псується, є перебільшенням.
Найбільша загроза для нього — волога. Якщо вода потрапляє всередину посудини, дріжджі можуть почати активно розмножуватися та ферментувати цукри. Тоді продукт починає бродити, виділяючи спирт і вуглекислий газ.
Висока температура також прискорює хімічні зміни, впливає на аромат і може знижувати активність ферментів.
Навіть за ідеальних умов багаторічне зберігання не залишає мед незмінним.
Глюкоза поступово може кристалізуватися, тому продукт стає світлішим, густішим і зернистим. Мед також може темнішати, втрачати частину характерного аромату, а активність деяких ферментів із часом зменшується.
Тобто навіть якщо давній мед зберігався протягом надзвичайно тривалого часу, його властивості могли суттєво відрізнятися від властивостей свіжого продукту.
Попри природні захисні властивості, мед не можна давати дітям до 12 місяців через ризик ботулізму. Спори Clostridium botulinum можуть виживати в меді, хоча сам продукт зазвичай не створює умов для їхнього розмноження.
Отже, загадка тисячолітнього меду не стільки в диві, скільки в унікальній хімії цього продукту. Бджоли фактично створюють природний продукт із власною системою консервації, а сухе й герметичне середовище може допомогти йому зберігатися надзвичайно довго.
Російські удари по складській та логістичній інфраструктурі Києва й області можуть позначитися не лише на роботі торговельних мереж, а й на цінах для споживачів. Раніше повідомлялося про масштабні втрати складських площ у регіоні, через що бізнес змуше...
Світ стрімко переходить на електромобілі, однак разом зі зростанням їхньої популярності виникає новий виклик — утилізація акумуляторів. За оцінками експертів, уже до 2030 року понад мільйон батарей електрокарів можуть завершити свій експлуатаційний рес...
