А ви це знали? Як правильно казати - "добрий день" чи "доброго дня"

Як ви вітаєтесь українською мовою? Швидше за все, вам на думку спало одне з цих формулювань – добрий день або доброго дня. Але чому існують аж два формулювання і чи не є одне з них помилковим?

Відповідь на ці питання у своєму блозі дав мовознавець, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко, передає OBOZ.UA. Він вивчив словники та довідники і прийшов до висновку, що форма "добрий день" є давнішою. Зокрема, вона встигла породити вигук добри́день!

Скопненко вказує, що у У Російсько-українському словникові за ред. Агатангела Кримського та Сергія Єфремова (1924-1933) можна знайти такий приклад із народного слововжитку: "Яка пишна молодиця: і добри́день не каже!". При цьому мовознавець зазначає, що автори цього словника дуже уважно ставились саме до того, як вживають слова та конструкції носії мови, тобто до узусу. А отже, він містить не просто думку вчених, а спирається на традицію живого мовлення.

Примітно, що російську фразу "желать доброго дня" словник Кримського та Єфремова радить перекладати на українську так:

• на день до́брий (на добри́день) дава́ти;
• на добри́день поклони́тися.

А російське "добрый день" перекладає саме як "добри́день". Як приклад наводиться фраза: "На добри́день вам!"

Примітно, що у народному мововжитку не надавали значення тому, в який час доби вітались таким формулюванням. Його могли використати і зранку, і ввечері – воно залишалось однаково доречним. Звичку казати "до́брого ра́нку; добри́вечір; добра́ніч; на добра́ніч" автори словника називають ознакою мови інтелігентів.

Формулювання "добрий день" встигло увійти і у фольклор, що свідчить про його надзвичайну давність. Так побутує приказка: "Який "добридень", таке й "доброго здоров'я". Вона окрім самого привітання фіксує також і традиційну на нього відповідь – побажання доброго здоров’я. При цьому Скопненко пояснює, що сама приказка означає, що ставлення до людини є наслідком її попередньої поведінки.

Що ж до формулювання "доброго дня", мовознавець вказує, що воно виникло в українській мові під впливом російської. І не просто виникло, а й в останні десятиліття почало активно конкурувати із більш питомим "добрий день". А в останні 5-10 років з’явилось також формулювання "гарного дня". Його Скопненко пов’язує уже з впливом англійської. "Інший приклад своєрідної деградації привітань ‒ це відповідь добрий! на почуте добрий день!", ‒ вказує мовознавець.

Тобто, на сьогодні більш властивим українській мові можна вважати формулювання "добрий день". Хоча під впливом узусу незабаром може унормуватись і варіант "доброго дня". Проте, яким би варіантом ви не послуговувались, ввічливість і звичка вітатись і відповідати на вітання залишаються головними.