Брешуть... навіть мікроби! Не лише люди: Вчені довели, що риби, птахи й навіть бактерії поширюють "фейки"

Учёні Корнельського університету з’ясували, що поширення недостовірної інформації - не лише "привілей" людей, а природний механізм, притаманний багатьом видам. Дослідження було опубліковане у Journal of the Royal Society Interface, а про нього детально пише The New York Times, передають Патріоти України..

Науковці використовують термін misinformation — тобто неправдива інформація, яку передають без наміру обману, проте для зручності її часто називають «дезінформацією».

Каскади хибних сигналів у риб

Один з авторів, Ендрю Хайн, вивчав поведінку риб у великих зграях. Коли одна риба помічає потенційну загрозу, вона різко змінює напрямок руху — і цей сигнал миттєво поширюється по всій групі, рятуючи всіх.

Але часто трапляється й навпаки: риба помиляється, небезпеки немає, але зграя все одно тікає, дублюючи хибний сигнал. Хайн назвав це «каскадами дезінформації».

Птахи та бактерії теж «видають фейки»

Подібні механізми виявлені й у птахів: одна особина може видати тривожний крик без реальної загрози, а інші підхоплюють його, поширюючи хибну інформацію.

Більше того, Хайн знайшов такі ж каскади у бактерій, які обмінюються сигналами про умови навколишнього середовища. У великих мікроспільнотах ці сигнали можуть спотворюватися, як у грі «зіпсований телефон».

Як учені це довели?

Щоб виміряти масштаби явища, команда розробила математичні моделі, які показують, наскільки поведінка організму залежить від інформації, отриманої від інших особин.

Висновок дослідників: дезінформація — фундаментальна властивість будь-якої комунікаційної системи в природі, і вона може бути небезпечною. Наприклад, риби, які надто часто реагують на хибні сигнали, просто не встигають шукати їжу.

На щастя, у природі існують і механізми захисту: у малих зграй риби надзвичайно чутливі до рухів сусідів, а в великих — їхній мозок «знижує чутливість», і для запуску масової втечі потрібен сигнал від значно більшої кількості особин.