Череп досі зберігається у британському музеї: Як кінь з України сторіччя тому уславився на всю Європу як ідеальний скакун свого часу (відео)

Селище Антоніни у Хмельницькому районі, де колись був розташований маєток аристократа Юзефа Потоцького.

Нащадок одної з найславетніших родин Польщі в останній чверті 19 століття долучився до цукроварного виробництва у Волинській губернії, котре озолотило графа, як і ряд інших українських династій цукрозаводчиків, що стали в ряд найбагатших людей Російської імперії.

"Солодкі гроші" дозволили Юзефу Пілсудському заснувати один з найбільших конезаводів Європи, котрий за три десятка років перетворився в головне джерело прибутку і до того заможного підприємця, й тішив його "лицарський" гонор. Адже мати стайню у сотні відбірних скакунів та рисаків у ті часи міг далеко не кожен монарх Старого Світу. Потоцький спеціалізувався в розведенні англійських й арабських порід для верхової та «легкої упряжної» їзди.

На початку XX століття кінний спорт був дуже популярним в Європі. Аристократи при грошах полювали за найкращими арабськими скакунами і їздили за ними переважно на Близький Схід. Однак коні з українських просторів теж вважалися серед кращих.

В табунах графа Потоцького народився один ідеальний кінь, на прізвисько Сковороник, котрий виріс на пасовиськах Антоніни. Завдяки своїм першокласним характеристикам – формі голови, довжині шиї, пропорціям тіла – він став взірцевим жеребцем, на якого і досі рівняються досвідчені конезаводчики. Благородну тварину навіть спеціально знімали для сінематогрофа. Що тоді було у диковинку.

Ан­глій­ський ху­дож­ник Вол­тер Ві­нанс прид­бав коня у гра­фа По­тоць­ко­го за 150 фун­тів стер­лінгів та привіз його у Британію, де на долю благородного скакуна припав пік слави.

Потомство Сковороника цінувалося в усьому світі. Заможні поціновувачі записувалися в черги для того, щоб придбати його лошат. За самого Сковороника свого часу пропонували 250 тисяч доларів. На нинішні гроші ця сума становила б 5 млн доларів!

Дивіться детальніше у документальному проєкті «Українські палаци. Золота доба».