Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Селище Антоніни у Хмельницькому районі, де колись був розташований маєток аристократа Юзефа Потоцького.
Нащадок одної з найславетніших родин Польщі в останній чверті 19 століття долучився до цукроварного виробництва у Волинській губернії, котре озолотило графа, як і ряд інших українських династій цукрозаводчиків, що стали в ряд найбагатших людей Російської імперії.
"Солодкі гроші" дозволили Юзефу Пілсудському заснувати один з найбільших конезаводів Європи, котрий за три десятка років перетворився в головне джерело прибутку і до того заможного підприємця, й тішив його "лицарський" гонор. Адже мати стайню у сотні відбірних скакунів та рисаків у ті часи міг далеко не кожен монарх Старого Світу. Потоцький спеціалізувався в розведенні англійських й арабських порід для верхової та «легкої упряжної» їзди.
На початку XX століття кінний спорт був дуже популярним в Європі. Аристократи при грошах полювали за найкращими арабськими скакунами і їздили за ними переважно на Близький Схід. Однак коні з українських просторів теж вважалися серед кращих.
В табунах графа Потоцького народився один ідеальний кінь, на прізвисько Сковороник, котрий виріс на пасовиськах Антоніни. Завдяки своїм першокласним характеристикам – формі голови, довжині шиї, пропорціям тіла – він став взірцевим жеребцем, на якого і досі рівняються досвідчені конезаводчики. Благородну тварину навіть спеціально знімали для сінематогрофа. Що тоді було у диковинку.
Англійський художник Волтер Вінанс придбав коня у графа Потоцького за 150 фунтів стерлінгів та привіз його у Британію, де на долю благородного скакуна припав пік слави.
Потомство Сковороника цінувалося в усьому світі. Заможні поціновувачі записувалися в черги для того, щоб придбати його лошат. За самого Сковороника свого часу пропонували 250 тисяч доларів. На нинішні гроші ця сума становила б 5 млн доларів!
Дивіться детальніше у документальному проєкті «Українські палаци. Золота доба».
Європейський Союз готується до масштабної трансформації статусу українських біженців. Оскільки чинна Директива про тимчасовий захист діє до березня 2027 року, європейські посадовці вже зараз розробляють стратегію переходу від екстрених заходів до довго...
Культовий науково-фантастичний фільм Крістофера Нолана "Інтерстеллар" реалістично зобразив чорну діру, проте один сюжетний поворот все ж викликав скепсис у науковців. Йдеться про сцену, де головний герой передає повідомлення своїй доньці у минуле за до...
