Чому радянські люди клали батарейки в морозилку. Секрети з минулого.

Уявіть собі морозилку, де поруч із продуктами лежать батарейки. Зараз це здається дивним, але для людей, які жили в СРСР, таке зберігання було звичним. Давайте розберемося, навіщо радянські люди клали батарейки в холод і чи варто повторювати цей досвід сьогодні, передають Патріоти України з посиланням на УНІАН.

Внутрішні хімічні реакції у батарейках відбуваються постійно, навіть коли вони не використовуються. Тривала дія холодної температури могла уповільнити ці процеси, що теоретично продовжувало термін служби сольових батарейок, особливо якщо їх зберігали роками.

Дехто навіть пробував "оживляти" майже розряджені батарейки: тримали їх у морозилці 15–20 хвилин. Цей метод іноді працював короткочасно — через зміну внутрішнього опору та густини електроліту батарейка могла ще кілька годин живити пристрій, наприклад, пульт.

Сучасні батарейки та актуальність методу

Сьогоднішні джерела живлення сильно відрізняються від радянських. Сольові батарейки досі продаються, але вони швидко розряджаються та можуть протікати, тому краще використовувати їх у невеликих приладах і не чекати тривалого зберігання.

Алкалінові (лужні) та літієві батарейки значно стійкіші: лужні втрачають лише 2–3% заряду на рік при кімнатній температурі, тож зберігати їх у морозильнику немає сенсу. Літій-іонні акумулятори холод переносять погано: мороз знижує їхню ємність і змінює хімічний склад.

Якщо ж зберігаєте стратегічний запас сольових батарейок у спекотному приміщенні, переконайтеся, що вони герметично упаковані. Перед використанням дайте їм нагрітися до кімнатної температури мінімум добу, щоб уникнути конденсату, корозії контактів та несправності пристрою.

Не забувайте: відпрацьовані батарейки не можна викидати у звичайне сміття. Навіть одна пальчикова батарейка може забруднити сотні літрів води важкими металами. В Україні працюють численні пункти прийому відпрацьованих джерел живлення, зокрема на заправках і в супермаркетах.