Чому в СРСР рано старіли: Блогер розвінчав міф про "добре здоров'я" радянських людей

Думка про те, що в СРСР нібито всі були здоровими, не хворіли і довго жили, є міфом, який поширюють "фанати" Радянського Союзу. Насправді середньостатистичне здоров'я в країні було набагато гіршим, передають Патріоти України.

Це було зумовлено багатьма факторами, такими як погане харчування, важка праця, низька якість "безкоштовної" медицини та відсутність спорту, стверджує блогер з Білорусі Максим Мирович у своєму блозі на LiveJournal.

"Середньостатистична радянська людина вже до 35-40 років втрачала частину зубів, через відсутність спорту і наявність шкідливих звичок (в СРСР всі чоловіки і чимала частина жінок курили) вже до 50-55 років обзаводилася черевцем і вічно зігнутою спиною, а до 60 років найчастіше перетворювалася на глибокого дідуся", – пише він.

Так, за словами Мировича, багаторічне неправильне харчування в СРСР було нормою: через товарний дефіцит люди споживали недостатньо білка (м'яса та риби), овочів і фруктів і замість цього їли надто багато "повільних углеводаов" (каш, картоплі, макаронів, хліба та інших виробів з тіста).

Крім того, зазначає блогер, у Радянському Союзі, незважаючи на велику кількість плакатів і гасел на кшталт "О, спорт – ты мир!", "крім дітей на фізкультурі та професійних спортсменів", спортом ніхто не займався. "Основна маса воліла присвячувати свій вільний час кухонним посиденькам або розвалившись перед телевізором з газетою – через що вже до 45-50 років отримувала проблеми з ногами, спиною та інше подібне", – пише Мирович.

Медицина в СРСР фінансувалася з податків громадян, але, тим не менш, позиціонувалася як безкоштовна, що було видно зі ставлення медперсоналу до пацієнтів: воно часто було хамським, формальним і в стилі "Вам що, більше всіх треба? Беріть, що дають, а то й цього не буде! Наступний", зазначає блогер.

Крім того, про низьку якість медицини свідчить і те, що часто люди зверталися до "народної медицини", мовляв "одна давня бабуся знає, як це вилікувати краще".

Також здоров'я радянських людей псувала важка робота: ручна праця залишалася в СРСР основою економіки, причому жінки залучалися до неї нарівні з чоловіками.

Він додав, що крім важкої роботи, на здоров'я також негативно впливали і самі підприємства – заводи будувалися "абсолютно без врахування впливу на екологію", тому часто мономіста (засновані при містоутворюючих підприємствах, – ред.) "жили, буквально оповиті смогом".

За словами Мировича, зараз все інакше: "І харчування інше, і робота не така важка, і люди нарешті зрозуміли, що здоров'я – це не десяток таблеток, прописаних лікарем, а постійна, протягом усього життя, робота над собою".