Декомунізація то добре, але... Мешканці Червонограду обурюються через непродуманість перейменування одного з провідних міст Львівщини

19 вересня Верховна Рада прийняла постанову про зміну назв 327 населених пунктів в Україні в рамках процесу дерусифікації. Серед них місто Червоноград у Львівській області, яке отримало нову назву — Шептицький. Червоноградський район матиме назву Шептицький район. За цю постанову проголосував 281 народний депутат, передають Патріоти України.

Народний депутат Роман Лозинський повідомив, що рішення про ці перейменування – історичні: «це те, що треба було зробити 33 роки тому. Ми заплатили страшенну ціну за те, аби нарешті як держава дозріти до цього рішення».

Також історик та нардеп Володимир В'ятрович написав, що «перша постанова про перейменування нарешті ухвалена. Російських імперських назв на нашій мапі стало менше».

Перейменування Червонограда підтримало чимало людей:

«Це сталося! Червоноград тепер офіційно називатиметься Шептицьким, і я тому дуже радий»

«Це чудово! Андрей Шептицький стільки зробив для України!»

«Дотиснули!Все вийшло!»

«Тішусь за Шептицький!»

«Це дуже важливе рішення. Але маємо дожати перейменування 5 важливих міст України»

Водночас в соцмережах з’явилось багато обурення, адже люди не розуміють, чому обрали назву саме Шептицький, та як тепер називатимуть жителів міста. В коментарях пишуть, що були проти такого перейменування, натомість запитують, чому не обрали Кристинопіль, стару назву.

«Шептичани не всі щасливі...»

«Треба міняти на історичні назви, а не холєра що!»

«Ну, і як звучатиме: «Я з Шептицького»? Або «Я приїхав у Шептицький». Привіт і співчуття філологам»

«Слабке обгрунтування»

«Краще Червінськ чи Кристинопіль»

Один з військових на сторінці в Facebook прокоментував це так:

«Чітко і ясно було сказано – місто перейменують. Обирайте нову назву. Самі. Бо за вас це зроблять, і тоді вже не питатимуть... Навіть слухати не хотіла більшість. Тільки обурення і несприйняття невідворотного... Так, мені теж не дуже подобається назва «Шептицький». Але коли нема нормальної цивілізованої дискусії, то сталося те, що маємо. Тому не жеріть одне одного. Не проклинайте. Найбільша проблема в країні – це наші вороги, війна. От і спрямуйте свою агресію в цьому напрямку».

Чому саме Шептицький?

Коли в Червногораді голосували за нову назву для міста, то частина мешканців виступала за те, щоб повернути історичну назву – Кристинопіль. Або ж перейменувати Червоноград на Шептицький. Про це повідомляла у коментарі Tvoemisto.tv завідувачка Червоноградської філії КЗ ЛОР «Львівський музей історії релігії» Галина Гриник.

Історична назва Червонограда починаючи із 1692 по 1951 роки – Кристинопіль. Місто було назване на честь дружини його засновника Фелікса-Казимира Потоцького (1630-1702) Кристини (Христини) Потоцької (1643-1699) з роду Любомирських. Але якщо ще глибше дослідити її походження – то вона нащадок давнього русько-українського князівського роду Острозьких, відомого із XIV і до початку XVII століть. Її бабусею була Софія з Острозьких (1595-1622).

Галина Гриник сказала, що саме в Кристинопільському монастирі у 1892 році монаші обітниці складав майбутній митрополит Андрей Шептицький. Із 1894 року у місті діяло українське релігійне згромадження – сестри-служебниці, відомі своєю жертовною діяльністю на благо потребуючих людей.

«Для усіх жителів нашого міста показовою має стати позиція щодо назви митрополита Андрея Шептицького. 14 серпня 1892 року у своєму рукописному документі про складення довічної професії тоді ще брат Андрей Шептицький підписує, що подія відбулася в монастирі «Христинопольским».

До слова, громадська активістка Анастасія Безпалько також пропонувала перейменувати місто Червоноград на Шептицький (аналогічно до Хмельницького чи Кропивницького). Вона пояснювала це так:

«Яке відношення Шептицький має до нашої громади? У 1892 році він склав вічні обіти у Кристинопільському монастирі (належав до отців василіян), а також викладав тут філософію, тому наше місто у його житті точно відіграло важливу роль. Зараз на території монастиря є його памʼятник. Мені здається, що це найкращий варіант назви – вона українська, наповнена сенсом і популяризує видатну українську постать, чий внесок в незалежність України і розвиток українців неможливо переоцінити».

Історія міста

Червоноград розташований на берегах Західного Бугу, неподалік кордону з Польщею. Він є важливим центром гірничодобувної промисловості. Місто заснував у 1692 році великий коронний гетьман Фелікс Казимир Потоцький. Він назвав його на честь своєї дружини Кристини Любомирської — Кристинопіль. Його онук — воєвода руський Франц Салезій Потоцький — побудував палац і заснував монастир Василіян. Тут він тримав постійний козацький полк. У 1760-х роках в кристинопільському палаці Потоцьких побував Джакомо Казанова.

Син Франца Салезія Потоцького, Станіслав Щесний Потоцький, після трагедії з Гертрудою Коморовською (його батько був проти їхнього шлюбу і віддав наказ викрасти її, помістити в монастир та добитися анулювання шлюбу, але викрадачі випадково задушили дівчину і викинули тіло в ополонку в річці Рата), переніс родинну «столицю» Потоцьких з Кристинополя до Тульчина.

Після першого поділу Речі Посполитої Кристинопіль разом з усією Галичиною відійшов до володінь Габсбурґів. До середини XIX століття місто мало чотирьох власників. Після окупації військами ІІ Речі Посполитої містечко належало до Польщі, було центром ґміни Сокальського повіту. 15 лютого 1951 перейшло СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди, і з 3 листопада цього ж року Кристинопіль став називатися Червоноградом. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні з районом.

Нагадаємо, що з 26 жовтня до 2 листопада 2023 року на сайті Червоноградської міської ради тривало голосування за нову назву для міста. Відомо, що всього проголосували 2823 мешканців, а у громаді проживає понад 90 тисяч осіб. Найбільшу кількість голосів віддали за перейменування міста Червоноград на Червоноград.

Мобілізація громадян від 50 років буде чи ні? Нардеп пояснив нюанси

четвер, 26 вересень 2024, 23:55

Директива Командування Сухопутних сил дозволяє мобілізовувати чоловіків 50-60 років винятково за окремим мобілізаційним розпорядженням. Це підтвердив народний депутат, член комітету з нацбезпеки й оборони Верховної Ради Федір Веніславський у коментарі ...

Поки інші ледь зводять кінці з кінцями: Зарплати чиновників в Україні перевищили 55 тис. грн - хто отримує найбільше

четвер, 26 вересень 2024, 22:25

У серпні 2024 року середня зарплата в держустановах зросла на 44,6% і перевищила 55 тисяч гривень, причому керівники стратегічних установ, таких як НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг)...