"До сліз": Хлопчик, у якого російські окупанти вбили тата і зруйнували дім, пожертвував 50 доларів на ЗСУ

Віталій Фесюк загинув 27 лютого минулого року у Бучі на Київщині під час виконання бойового завдання. Чоловік був розвідником-корегувальником. Йому назавжди 44 роки, передають Патріоти України.

Спочатку Віталія поховали у братській могилі, разом з десятками закатованих рашистами мирних мешканців. Вже пізніше дружина змогла його перепоховати. У воїна лишився 10-річний син, який своїм вчинком до сліз зворушив волонтерів. Про це на своїй сторінці у соцмережі розповіла депутатка Бучанської міськради і відома волонтерка Катерина Українцева.

«Гортаю стрічку, намагаюсь тегати людей бізнесу чи тих, хто почувається більш-менш стабільно в складних економічних умовах, щоб зібрати по копійці на каски, зарядні станції, Старлінк, тепловізори, ударні дрони… — пише Катерина Українцева. — І тут дзвінок: «А де вас можна знайти? Ми хотіли б щось передати для військових… Тут хлопчик 10 років. Напевно, малюнки. Було б доречно, бо давно щось не було…» Сказала, що заїдемо до них самі. Біжить мама з сином. Маленькому Владу на день народження подарували гроші. Він вирішив їх задонатити на ЗСУ. А ще 50 доларів. Влад наполягає: «Це справжні 50 американських доларів! Вони з Америки, справжні!» Мама додає: «Владу ці гроші подарував тато… Це теж на ЗСУ!»

І все б стандартно, якби не одне але, додає Катерина Українцева. У лютому 2022 року Фесюк Віталій став на оборону Бучі. Його рука була вщент розбита з великокаліберної зброї російської БМП, яка в складі колони рухалась через Бучу на Ірпінь і була знищена Збройними Силами України.

«Віталій був в розвідці, збирав дані, — розповідає Катерина Українцева. — Стік кров'ю і помер на вулиці Тарасівській в Бучі…

Дружину Олену та сина Влада встиг евакуювати. Пізніше Олена знайшла його тіло. Шукала свідків, збирала інформацію. Чисельні походи по інстанціях, запит в Бучанський центр комплектування. Майже 2 місяці без відповіді. Знайомі бізнесмени та економічно «стабільні"ні пари з вуст. А Влад зібрав подаровані гроші і ті 50 доларів, пам'ятні від татка… Усе на ЗСУ!

Олена сама працює у магазині з ранку до ночі, тягає важкі ящики з м'ясом, бо треба вижити та виховати сина. Підійшла до мене така маленька, худенька з бандажем на шиї, бо зірвала на роботі хребет. Будинок, який купив та ремонтував загиблий Віталій, зруйнували рашисти. Відновлення від держави поки не дочекалася. Змушена винаймати за зароблені в магазині кошти квартиру. Я тричі уточнила, чи дійсно ці гроші не потрібні їм самим. Але ж ні! Влад впевнено заявив, що гроші для військових… Йому хочеться в волонтерську машину, хочеться за кермо, хочеться подивитися, що там в салоні ззаду, хочеться поділитися із незнайомим йому чоловіком, що там у нього за гра в телефоні… А ще він дуже хоче пістолет, який зламався щойно куплений. Є щось сказати? У мене немає…"