В колясці мотоцикла чи в багажнику автівки возить щодня на прогулянки своїх п’ятьох собак житель Балаклеї, що на Черкащині, Олексій Панасенко. Чоловік розповів, що такі прогулянки собаки полюбляють більше, ніж ласувати м’ясом, пише Суспільне Черкаси, передають Патріоти України.
.
За його словами, найулюбленіший маршрут тварин – річка чи ліс. Вони мостяться в машині, щойно господар до неї підходить:
«Коли я починаю їхати – вікна відчинені, вони мордочки свої у вікна виставляють. Якщо я їду заднім ходом, уже без команди лягають, щоб мені видно було дорогу позаду».

Вівчарок звати Джесі, Устіна та Россі, клички такс – Космос та Лесі. Усі між собою дружать:
«У нас ніколи немає ніяких сутичок. Коли цуценяті Джесі не вистачало молока, Лесі вигодовувала його і трьох своїх цуценят, попри те, що вона такса, а цуцик — вівчарка», – розповів господар.
Вівчарок звати Джесі, Устіна та Россі, клички такс – Космос та Лесі. Усі між собою дружать:
"У нас ніколи немає ніяких сутичок. Коли цуценяті Джесі не вистачало молока, Лесі вигодовувала його і трьох своїх цуценят, попри те, що вона такса, а цуцик - вівчарка", – розповів господар.

За словами господаря, більше за м’ясо собаки люблять лише прогулянки до річки Сріблянки в колясці мотоциклу. Кожна вівчарка та такса привчена до свого місця у транспорті.
"Командир екіпажу – такса Космос, Джесі з Устіною по центру. Рося штурман, - спереду сидить. Лесі – запасний пілот. Вони люблять, щоб вітер обдував шерсть.А потім у воді граються".

Попри зайнятість, роботу чи стан здоров’я чоловік везе "своїх дівчат" та Космоса до річки.
"Інакше я не можу, коли дивлюся в їхні довірливі очі. Це ж життя з ними, це наче я сам скупався разом з ними. Коли вони задоволені, то й на душі легше, і все добре".
За словами чоловіка, вівчарки та такси без подорожей не живуть і дня.
У самому центрі Кропивницького, поруч із обласним краєзнавчим музеєм, стоять кам’яні стели, які багато хто сприймає як звичайний елемент міського простору. Проте за цією зовнішньою простотою приховується одна з найцінніших археологічних колекцій такого...
У час, коли Україна вже багато років бореться за свою свободу, поезія стає не просто мистецтвом, а живим голосом народу. Є вірші, які проходять крізь століття, заборони та війни — і щоразу звучать ще сильніше, передають Патріоти України з посиланням на...