Під час загальної мобілізації призову до армії підлягають громадяни, здатні виконувати військовий обов'язок, віком від 18 до 60 років. Призов здійснюється через вручення повісток, яких наразі існує три види.
Перша – для уточнення даних; друга – для проходження медичної комісії; третя – мобілізаційне розпорядження (після того, як особа вже уточнила дані, пройшла ВЛК і вже зобов'язана "з'явитися з речами" для відправлення до війська). Про це в коментарі для OBOZ.UA розповів доктор юридичних наук з 15-річним досвідом роботи в органах прокуратури Роман Мудрий.
"Наразі існує три види повісток: перша – для уточнення даних; друга – для проходження медичної комісії; третя – мобілізаційне розпорядження (після того, як особа вже уточнила дані, пройшла ВЛК і вже зобов’язана "з’явитися з речами" для відправки до війська). За неявку до ТЦК по першій та другій повістці – передбачена адміністративна відповідальність, накладення штрафу", – сказав він.
Водночас у випадку якщо особа є військовозобов'язаною – тобто стоїть на обліку, пройшла ВЛК і не з'являється за повісткою для мобілізації – настає кримінальна відповідальність за ст. 336 Кримінального кодексу України: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Своєю чергою, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Також існує кримінальна відповідальність згідно зі статтею 337 Кримінального кодексу України за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів:
В Україні дедалі популярнішою стає віддалена робота. При цьому претенденти нерідко шукають вакансії, які не потребують особливого досвіду. І не без причини – на деяких позиціях можна заробляти таким чином близько 50 тис. грн, передають Патріоти України...
В Україні назріває критичний дефіцит жита, що неминуче призведе до зростання цін на житній хліб до рекордних 40–50 грн за буханець. Через повну відсутність внутрішнього виробництва у 2025 – 2026 роках хлібопекарі змушені будуть закуповувати дорогу імпо...